Історія поряд

Вчора, 11 листопада, Польща відмічала своє головне свято - День Незалежності. 
Славутське відділення Спілки Поляків України теж відмічає це свято.

Наша родина сьогодні разом з іншими членами Спілки 
відвідала історичне місце в Славутському районі, 
пов'язане з кривавими подіями боротьби поляків за незалежність в період Польського Повстання 
(1863-1864 рр).

Літнє, прогульне. 2. Море

А ще цього літа було море. 
Наше, тепле, Азовське.
Шлях від нас - рівно 1000 км.
Навмисно поїхали через Вінницю, щоб побачити цікавинки цього гарного міста - світломузичний фонтан, якій є найбільшим в Україні та Європі. 
Ось, є трохи свого відео, милуйтесь та насолоджуйтесь й ви:

  

Дорогою до моря.

Новорічними околицями

Вже багато років ми всією родиною сідаємо в автівку та починаємо відлік нового календаря з "привітання" вулиць міста, нашого лісу, дачі, околиць. Іноді доїжджаємо до сусідніх містечок, захопившись краєвидами.
Комусь це здасться дивним, але починаємо ми зі цвинтарів. Відвідуємо могилі рідних та близьких. "Вітаємось" з ними, кладемо квіти або запалюємо лампадки та дякуємо Всесвіту за те, що їх (могил) всього три - старенької бабусі Мана (з котрою мені пощастило познайомитись, коли коханий представляв мене своїй родині ще в 88-м році), старшого брата Мана (котрий загинув в автомобільній аварії майже 20 років тому) та нашої подруги, хрещеної Макара (котра не зуміла побороти смертельну хворобу). 
Цього року звернуло особу увагу на ту частину цвинтаря, де поховані Герої АТО, що мешкали в нашому місті. Їхні пам'ятники не оминеш поглядами - видно здалека. Підійшли, вшанували, прошепотіли: "Хай не стає більше таких ось могил під державними прапорами на наших кладовищах, нехай наші захисники зостаються живими та повертаються до домівок, до рідних":

Поїхали далі лісом.
Наша мета було цього року - знайти один, невідомий нам до цих пір, пам'ятник.  Отже, шлях проклали навпростець - крізь ліс і славнозвісні Голубі озера Славуччини. 
Є в нас таки рукотворні водойми, які утворились в наслідок людської діяльності - після розробки піщаних кар'єрів відкритим способом ще минулого століття.  Влітку - улюблене місце відпочинку городян та мандрівників з наметами (на автівках відпочивальників можна побачити номери різних регіонів України).
Але зараз, взимку, озера спали під льодом, а нас цікавило інше.
Ми проїхали арт. склади за огорожею з колючим дротом... луна минулої військової величі сесесера.... В'їхали в Національний природний парк "Мале Полісся".

 

Мандрівка Україною_ Частина 9. Чернівці і Хотинська фортеця

 Закінчення подорожі.
Ось вона вся:

Частина 1.  Тунель кохання

Частина 2.  Рівненський зоопарк

Частина 3.  Дубенський замок

Частина 4.  Козацьки Могили

Частина 5.  Кременецька фортеця

Частина 6.  Тернопіль

Частина 7. Коломия

Частина 8. Заліщики

Тепер був фактично шлях додому. Але ж ми його просто так не змогли проїхати! =)

Ми завернули до Чернівців, помилуватися маленьким Парижем.

Часу було небагато, тому що ввечері потрібно вже бути вдома (відпочити роботою і школою). Тому ми просто проїхались крізь все місто. І це було фантастично, повірте! 

Мандрівка Україною_ Частина 8. Заліщики

Друзям з Блогеру скажу по секреті, що не встигаю описувати свої подорожі. Катастрофічно не встигаю!
Тому, вольовим рішенням відправляю весь травневий цикл "Мандрівка Україною_..." в липневі публікації минулого року (де їм і належить бути).
Декілька днів ще повисить новий пост, а далі з цім циклом можна буде завжди ознайомитись, якщо кликнути на відповідну картинку на лівий панелі.

• Частина 1.  Тунель кохання
• Частина 2.  Рівненський зоопарк
• Частина 3.  Дубенський замок
• Частина 4.  Козацьки Могили
• Частина 5.  Кременецька фортеця
• Частина 6.  Тернопіль
• Частина 7. Коломия

Описую останній день тієї подорожі. 

З Коломиї ми попрямували на Чернівці - це вже майже поворот додому (див. мапу).

День був сонячним та дуже гарним для світлин. Ми не стримувались -)

А ось те, заради чого ми звернули з траси - види на село Заліщики.

Мандрівка Україною_ Частина 7. Коломия

Сама собі пообіцяла закінчити опис нашої травневої подорожі ще цього року, тепер маю клопіт напередодні НР =)

Треба якось запам'ятати, нарешті, що не можна відкладати на потім такі справи.

Отже, звітую (насамперед перед собою)):

• Частина 1.  Тунель кохання
• Частина 2.  Рівненський зоопарк
• Частина 3.  Дубенський замок
• Частина 4.  Козацьки Могили
• Частина 5.  Кременецька фортеця
• Частина 6.  Тернопіль

Шлях до Коломиї...

Самі неприємні спогади, котрі гальмували, варто зараз зізнатися, мій опис...

Спочатку дорога від Тернопіля була сповнена гарних краєвидів. Особливо, коли ми їхали вздовж Дністра. 

Мандрівка Україною_ Частина 6. Тернопіль

Початок мандрів

• Частина 1. Тунель кохання
• Частина 2. Рівненський зоопарк
• Частина 3. Дубенський замок
• Частина 4. Козацьки Могили
• Частина 5. Кременецька фортеця

З Кременця ми рушили на Тернопіль.

Загалом ця місцевість відрізняється від інших підвищеним почуттям патріотизму (як на мене). Це завжди було у підсвідомості волинян, подолян, буковинців, галичан та всіх західняків загалом. А зараз, після Революції Гідності, це вийшло назовні. Майже кожне село або місто поряд з дорожнім вказівником назви населеного пункту зустрічало (та потім проводжало) нас флаґштоком з прапором, а частіше - двома: синьо-жовтим і червоно-чорним. Авта, заправки, крамниці, приватні садиби, хвіртки, балкони прикрашені українськими прапорцями (про адмін.будівлі вже не кажу), бильця мостів і переїздів, автобусні зупинки, паркани, брами, водяні колонки - пофарбовані тими самими кольорами.

Мандрівка Україною_ Частина 4. Козацьки Могили

Початок мандрів

• Частина 1. Тунель кохання
• Частина 2. Рівненський зоопарк
• Частина 3. Дубенський замок

Продовжую розповідь про нашу весняну мандрівку (поки рік не закінчився)).

З Дубно ми попрямували на с.Пляшева, де знаходиться Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили».

Повну інфу можна дізнатися з Вікі, з газети "Історична правда", з Сайту-"Музею". Я же вам розповім про наші враження та покажу світлини.

Мандрівка Україною_Частина 2. Рівненський зоопарк

Продовжую знайомити своїх читачів зі своїми враженнями від мандрів.

Друга дитина підростає, а ми жодного разу не побували в Рівненському зоопарку. Зате в Київському були пару разів зі старшою... 

Вважаю, то неподобство! Своє, місцеве, теж треба знати й цінувати. 

Виправляємось:

Спокійно! Без паніки. То був жарт! =)

Мандрівка Україною_Частина 1. Тунель кохання.

"Не пройшло й півроку" - це так називається...

Але що поробиш, якщо наша мандрівка, що традиційно проходила в середині травня (на мої уродини)), припадає якраз на кінець навчального року і початок дачного сезону? А купа світлин з мандрівки потребує перегляду, обробки, осмислення, систематизації та ще ж тексту додати треба! Тому я так запізнилась цього року. Але дала собі слово опублікувати-показати, значить, виконую.

Цього року ми вирішили ознайомитись з тими цікавинками, що знаходяться майже поряд.

Отже, Частина 1.
Рівненська обл. село Клевань. 
"Тунель Кохання".

Ботанічний феномен — «живий» зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев та кущів. Переплітаючись між собою гілками і листям, вони виглядають наче тунель точної арочної форми. Кажуть, арка має символічне значення. Ті, хто побував тут, розповідають про дуже сильну ауру, яку можна відчути. А колія на дві рейки – це ніби символ шляху для двох доль. Якщо самотня людина, стоячи у цьому тунелі, загадає бажання знайти свою половинку, воно обов'язково збудеться. Пари ж просять у долі вічного кохання. 

І справді, важко втриматись, щоб не загадати бажання, коли стоїш ніби посеред казки. Тут все здається якимось чарівним…

Гуляючи Львовом

Фотографії ще місячної давності, із вчасно неопублікованого.
Площа Ринок.
З бронзовою панянкою:

З непереможними вояками, українськими повстанцями, лісовими братами, партизанами Волі, бандерівцями... а як хочете їх називайте!