28 листопада 2015 р.

Запали свічку

Ми часто скиглимо - усе у нас не так. 
П"єм каву з тістечком, помішуючи борщик. 
Сніжок в вікні, в дорозі Миколай, 
в думках Різдво й куті смачної горщик. 
В Голодоморі теж було Різдво, 
без крихти хліба, маківки, зернинки...
Лиш сніг в долонях, попіл у печі,
і в серці спечені до чорноти кровинки.
Я запалю свічу...
Я тихо помолюсь...
І ні на що не буду нарікати.
Є кава з тістечком, а у вікні сніжок. 

Чи можна більшого у долі вимагати?!



Кожен рік запалюємо - то свічку, то маленьку гасову лампу. Так ми робили і сьогодні.

В родині моїх предків теж булі жертви Голодомору - три тітки, старші сестри батька. І нехай це було на Кубані в 33-му. Я пом'яну і ці безневинні жертви, і всіх померлих страшною смертю в моїй Україні. 
І нехай воздасться країні-спадкоємиці злочинного терору за всі численні жертви!

27 листопада 2015 р.

ОленоМоновське (від Покемонової з ФБ)

Я це роблю дуже рідко, але тут не втрималась. Дуже співпадає з моїми світовідчуваннями.
Отже, знайомтеся, хто ще не мав задоволення читати влучні, гострі, часто жартівливі, іноді отруйні - політичні і не дуже, волонтерськи і просто "за жість", пости Олени 

"Вспомнила вот тут внізапна девяностые, когда вокруг была неопределенность, веселый молодой голод, бандитос и тараканы, как устраивали мы целым подъездом "день смерти таракана"
За неделю до предполагаемого события на подъездной двери вывешивалось объявление, в котором назначалась дата тараканоцида. И в назначенный день весь подъезд с дружным злорадным хохотом травил подлых инсектов. Что в это время творилось в подъезде, не поддавалось описанию. Все стены, потолки и лестничные марши были залеплены тараканобеженцами. Они широкими лентами вытекали из квартир, с котомками, чадами и домочадцами, в панике шевелили усами и пучили глаза в ужасе, метались по ступенькам в тщетной надежде найти укрытие, доброе слово и корку хлеба. Но со всех сторон были только ледяной ветер, презрение, дихлофос и мелки "Машенька". Некоторые тараканы с альпинистской сноровкой пытались мигрировать по наружной стене дома, однако из окон их тоже встречала зловонная ядовитая струя. После такой жесткой зачистки подъезд был избавлен от насекомых как минимум на год.
Я это к чему сейчас, собственно. Как всегда, к аллюзиям.
Такого массового нашествия в комментарии поцелованных в пупок путиным я не помню с самого начала Майдана. Потому что со всех сторон у них дихлофос. Потому что тапок уже практически навис на хитином. Потому что неопределенность и страшно. Некоторые не поменяли модель поведения и с привычным наглым упорством прут в щели, надеясь сразу же поселиться в хлебнице и насрать по углам. Некоторые, которые хитрее и изобретательные, заклеили поцелованные пупки пластырем телесного цвета, чтобы незаметно было путинского тавро, и затянули песню "нумыжэродственники". Некоторые просто мечутся без всяких там моделей и не знают, что делать.
Я скажу вам, что делать — идите нахуй
Свои поцелованные пупки можете выжечь паяльником. Еще и за то, кстати, что те мои друзья из Зазеркалья, которых немало и в реальной жизни, и в вирте, сохранившие рассудок и совесть, вынуждены терпеть мои оголтелые русофобские посты, которые сыпятся из меня в последнее время, как горох из дырявого решета. Некоторые не выдержали и ушли, многие остались. Потому что они знают, что эта история не про них.
И я очень надеюсь, что доживу до того момента, когда в моей ленте останутся посты только про собак, шмелей и розы
А пока война и все мы в ней солдаты"

5 листопада 2015 р.

Баранці вишиванкові




Мої улюблені баранці.

Давно такі іграшки роблю тиць й тись, але кожна є особливою по техніці виконання. 




Цього разу я використала нехрестикові шви та двох баранців пошила просто з принтованої тканини. 

Підробиці.

Баранці з використанням тернопільскої бавовни.
Мордасу, хвостик та вушка одного з них робила з сірого льону:

Без слів...

Не те, щоб слідкую за новинами з Масковіїї (це для мене давно не цікаво), - то мені їх наше ТБ розповіло. Вже нічому не дивуюсь, зовсім не обурюсь тому, що там відбувається і як реагують на різні події расіяни. Інколи, коли все ж чую якісь новини звідти і за старою звичкою намагаюсь їх зрозуміти, ловлю себе на думці, що така моя цікавість - на кшталт споглядання за душевно хворими. Отже, я не лікар, щоб цікавитись та аналізувати, а звичайні виховані люди за подібними хворими не споглядають з дозвільної цікавості.
Але сьогодні я вкотре за час російської агресії зрозуміла, що ті душевно хворі не на жарт особисто для мене є небезпечні. Як ще можна розцінювати таки заяви?  Це при наявності ось такого закона.
Так й кортить мені зробити заяву на кшталт:
"путен, у тебя большие проблемы с логикой (в чем уже давно никто в мире не сомневается, кроме твоих граждан) я не твой соотечественник! Я не нуждаюсь в твоей защите и покровительстве (не дайбох!) Младенцы не могут выбирать место рождения. Однако, по мере взросления, каждый может выбрать место проживания и гражданство. Я осознанно в 17 лет выбрала своей новой родиной Украину и со временем получила гражданство той страны, которой сейчас горжусь. Я - украинка! Забудь обо мне и моем существовании! Позаботься о своих гражданах, если ты на это способен, конечно."

Першою реакцією було так і зробити, розшарити цю заяву в ФБ, закинути на руськомовні сайти, відіслати своїм родичам, однокласникам та знайомим туди...
Але я не стала цього робити, вже знаючи гебельсівський талант багатьох деячів (які за звичкою ще називають себе журналістами) і звичну реакцію пересічного люду на все, що не піддається їхньому розумінню: "Ви всьо врьоті!"
Тому я просто йду своїм шляхом - я зрікаюсь всього руського, я вивчаю мову СВОЄЇ країни, я всюди намагаюсь нею послуговуватись (особливо в Мережі і на людях), я вивчаю історію СВОЄЇ країни, її культуру, я знайомлюсь з визначними місцями та пам'ятками СВОЄЇ країни, я пізнаю традиції СВОЄЇ країни, я читаю літературу СВОЄЇ країни, я навіть навчилася лаятись на мові СВОЄЇ країни! Нарешті, я народила та виховую для неї двох українців-патріотів.
І нехай хтось після цього мені доведе, що я їхній "саатєчествєннік"!
Світлина для душевної рівноваги - те, що бачу за вікном:

Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...