17 червня 2015 р.

Мандрівка Україною_ Частина 9. Чернівці і Хотинська фортеця

 Закінчення подорожі.
Ось вона вся:


  • Частина 1.  Тунель кохання
  • Частина 2.  Рівненський зоопарк
  • Частина 3.  Дубенський замок
  • Частина 4.  Козацьки Могили
  • Частина 5.  Кременецька фортеця
  • Частина 6.  Тернопіль
  • Частина 7. Коломия
  • Частина 8. Заліщики

  • Тепер був фактично шлях додому. Але ж ми його просто так не змогли проїхати! =)
    Ми завернули до Чернівців, помилуватися маленьким Парижем.
    Часу було небагато, тому що ввечері потрібно вже бути вдома (відпочити роботою і школою). Тому ми просто проїхались крізь все місто. І це було фантастично, повірте! 




















    А потім виявилось, що В Чернівцях можна запросто припаркуватись в самому центрі та прогулятись центральними вуличками.
    Підрахувавши час на дорогу, Ман рішуче так і зробив.

    А взагалі то був для мене величезний сюрприз!
    Не всі знають, що я в далеких 89-90-х роках минулого століття (боже, як це звучить!)) мешкала в Чернівцях (був такій факт в моїй біографії - невдалий, бо дуже сумувала за коханим, тому все покинула та повернулась до нього в Одесу).

    Тоді була перша "Червона Рута", Народний Рух, бродіння в масах та інші ознаки розпаду "великої імперії".
    Ми ходили з бойовим розфарбовуванням на обличчі, в плащах отруйного кольору, бігали на базар за румунською біжутерією, одягом і косметикою.
    Я марно намагалась зрозуміти українсько-молдовсько-російський суржик, однак, незліченна кількість колориту, незвичних традицій та укладу життя (як для доньки кубанських степів) залишила в пам'яті це містечко. 
    Я навіть пам'ятала свою колишню адресу і легко впізнала будівлю, де мешкала!
    Ось це місце - вул.Червоноармійська, 10 (?), зараз вул. Героїв Майдану - старовинний особняк австро-угорських часів з брущатим двориком-патіо всередині (а чого ви дивуєтесь? - в ті часи там були гуртожитки). Студентки жили в кімнатах з високими стелями і дерев'яним паркетом, а в кожній кімнаті стояла красива газова пічка з кахлями. В опалювальний сезон до нас щодня приходила істопніця і запалювала грубку. А коридорами нам слугував довжелезний (на ширину всього будинку) балкон...

    Будинок сильно змінився зараз, але я його все одно впізнала. Навіть зайшла у двір, який колись переховувався за величезними кованими дверима. Колись... Зараз там все було розподілено, забудовано, балкону-переходу немає, лише елітні квартири (або офіси?) за сучасними броньованими дверима. Сумно. Не вберегли той старовинний шарм, той стиль будівлі, все переробили в угоду часу...
    Що ж, пройшлися ринком, купили першої полуниці...
    Ледве згадувала все навкруги, скоріш - вгадувала.














    Зашли в кафе... тоді це було кафе, де робили смачну мамалигу!
    Зараз тут ресторан. 
    Мамалиги не скуштували, бо дівчатка спали на ходу, а нам було треба швидко.
    Залишилися світлини:



    Все. 

    Ностальгічні спогади завершено.
    Сідаємо в автівку і їдемо в сторону домівки (біля 500 км)  

    Всі світлини - з вікна машини:













    Ага, як же!! На шляху додому -

    Хотин з величною і дуже гарнезною 
    фортецею!
    Бачите його на мапі?
    Гріх було не заїхати та не подивитись хоч одним оком.
    Дивиться, яка краса стоїть над Дністром!

    Дуже хотілося затриматись в ній по-дорослому, побродити всюди, познайомитись з історією, але... хлопу нашому поки що не до розуму такі подробиці фортець та замків. 

    Йому б аби полазити та поскакати віковими мурами.
    Які там оборонні середньовічні форти, які замуровані дівчини, які війни з турками, які гармати з ядрами, які розповіді про барона Мюнхаузена, що воював в цих болотах та описав свої численні подвиги!



    Там ще на шляху був Кам'янець-Подільський, але... ми його промчали стрімголов, залишили на "колись", бо часу не було зовсім.
    Лише підкріпились мамалигою =)
    Отже, додому!
    Позаду - три дні подорожей і згадки про 10 цікавих місць України!

    Того дня ми ще встигли застати вдома 18 травня - мій день народження! 
    Зуміли відмітити його і в дорозі, і ввечері вдома - шампанським з буковинською полуницею.
    Чін-чін!

    Немає коментарів:

    Дописати коментар

    Зараз на сайті:
    Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
    Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...