9 червня 2015 р.

Мандрівка Україною_ Частина 5. Кременецька фортеця

Початок мандрів

Рушаємо далі.

З с.Пляшева ми спочатку хотіли було поїхати подивиться Чортів камінь. Але місцеві мешканці, подивившись на нашу автівку (мінівен, есічо, європейського походження)), задумливо похитали головами: "Ви там свої колеса й залишите, там дороги майже нема..."
Отже, не судилося. Якість доріг нам ще не раз вставить палиці в колеса (каламбурчик!). Ну, про це буде далі.
Прямуємо на Кременець!
Кременецький замок (а скоріш, все ж, фортецю) в туристичних путівниках часто називають перлиною Поділля. Навіть зараз, стоячи в розвалинах, фортеця вражає!
Розташована вона на Замковій горі (ось ми підіймаємося автівкою - де ще асфальтовою дорогою, де вже давньою бруківкою):



Зустрічає нас на горі Боні колишня брама:

Макар, авжеж, й тут скаче мавпенятком:


Йа. У всій красі =) та мої кохані Зайці.
Вже уявили розміри брами? - а це лише брама)):
























Згідно з деякими джерелами, Кременецьку фортецю було побудовано ще в дохристиянські часи у VIII-IX ст. Є гіпотеза, що після утворення в IX ст. Київської держави Кременець увійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець трапляються в польських енциклопедичних словниках в 1064 р.

Навіть Хан Батий з великою монгольською ордою не зміг захопити Кременецький замок і сусіднє укріплення Данилів, яке заснував князь Данило Галицький, на відміну від інших фортець. Через п'ять років, 1259-го, рідному братові Данила — російському князеві Васильку довелося знищити укріплення у Кременці за умовами договору з Бурундаєм. Кременецька фортеця була відновлена лише в часи правління Мстислава Даниловича наприкінці XIII ст.



В XIV столітті місто входило до складу Литви й Польщі. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передав 4 квітня 1536 р. Кременецький замок із найближчими селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіла замком в 1536-1556 р. і на честь якої, за однією з версій, названо замкову гору.

Бона володіла містом 20 років і перетворила укріплення на неприступну твердиню. Бона суттєво зміцнила замок, що мав у той час три вежі й доволі високі стіни з гарматами. Усередині Кременецького замку розташовувалися казарми для гарнізону, різні господарські об'єкти, порохівниці.
(Погода - прямо під тодішнє середньовічча, - хмари, мов би, ковзали по наших головах):



Лише в 1648 р. Кременецьку фортецю захопили козаки Максима Кривоноса. На згадку про королеву Замкову гору стали іменувати Боною. Похована вона в Італії. Про легендарну королеву згадує й заснований нею в 1539 р. францисканський монастир



А природа навкруги захоплює своєю красою!

А які види під горою нам давали!

Внизу - розстелився майже увесь Кременець!
Ось гарно видніє Єзуїтський Колегіум. 





А зараз - про распятых мальчиков середньовічні замкові лякалки=)
Перша: 
Королева Бона все життя прагнула вічної юності, а що чарівних кремів та пластичної хірургії в ті часи не було, то використовувала Бона Сфорца кров невинних дівчат. Їх кидали на гострі кілки решітки-перекриття в одній з башт Кременецького замку, а ярусом нижче Бона приймала нелюдський душ… 
Друга: 
Існує легенда про міст з волосся (а хтось стверджує, шкіряний... бррр!) над прірвою, по якому королева діставалася до замку.
Третя:
Деякі перекази стверджують, що привід підступної та жорстокої Бони переховується в криниці підземного палацу й на Великдень виходить з підземелля, тримаючи у роті золоті ключі від таємної скарбниці, повної золота. Той сміливець, хто вихопить ті ключі з рота привиди Бони, знайде заховані скарби.
Факти
стверджують, що королева Бона володіла, розпоряджалась та розбудовувала фортецю, але за своє життя навіть не бувала в цьому замку, а всі ці жахливі розповіді - хвороблива уява кремлівської пропаганди деяких місцевих оповідачів. І всі легенди історія віддає цілком на здоровий глузд сучасників.















Все!
Їдемо далі!

6 коментарів:

  1. Оля - дякую. Приемно згадала нашу подорож - три роки тому ми були в Кремеенецькому замку (писала ось тут про нього http://marysinakamorka.blogspot.com.by/2013/07/blog-post.html )
    Майже не змiнилося нiчого....
    Гарно выглядаете)))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Галя, а що там зміниться? =) Розвалини вже кілька віків стоять =)
      Піду тебе почитаю, пропустила...
      Дякую! -)

      Видалити
  2. Оля, спасибо тебе! Напомнила мне мою поездку в Тернополь, Кременец, Почаев... На Боне бывала, там же, где и Макар, полазила:-))) Даже глиняные игрушки на память привезла;-)

    ВідповістиВидалити
  3. Мы были тут летом. Очень крутая крепость. Обожаю развалины. Ненавижу евроремонты замков. Тут самое то!
    Еще мужчина-гид очень классно рассказывал. Не переслушать было. )))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. =) Лєна, солідарна!
      Вам пощастило з гідом, а ми переважно за Макаром бігали =).
      Ман каже, що без толку його зараз возити з собою, а я кажу - ні, хай цю красу, цю велич, ці місця бачить змалечку. Хоч ще мало розуміє глибину історії, але - все бачить, щось запам'ятає, щось я в дорозі розповім, щось вдома, а щось в школі. А ми потім все одно ще не раз проїдемось по цих місцях.

      Видалити

Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...