Друзям з Блогеру скажу по секреті, що не встигаю описувати свої подорожі. Катастрофічно не встигаю!
Тому, вольовим рішенням відправляю весь травневий цикл "Мандрівка Україною_..." в липневі публікації минулого року (де їм і належить бути).
Декілька днів ще повисить новий пост, а далі з цім циклом можна буде завжди ознайомитись, якщо кликнути на відповідну картинку на лівий панелі.
Тому, вольовим рішенням відправляю весь травневий цикл "Мандрівка Україною_..." в липневі публікації минулого року (де їм і належить бути).
Декілька днів ще повисить новий пост, а далі з цім циклом можна буде завжди ознайомитись, якщо кликнути на відповідну картинку на лівий панелі.- Частина 1. Тунель кохання
- Частина 2. Рівненський зоопарк
- Частина 3. Дубенський замок
- Частина 4. Козацьки Могили
- Частина 5. Кременецька фортеця
- Частина 6. Тернопіль
- Частина 7. Коломия
З Коломиї ми попрямували на Чернівці - це вже майже поворот додому (див. мапу).
День був сонячним та дуже гарним для світлин. Ми не стримувались -)
А ось те, заради чого ми звернули з траси - види на село Заліщики.
В полюванні за цими вибуховими краєвидами головне, не промахнутись - В СЕЛО ЇХАТИ НЕ ТРЕБА!
В самому Хрещатику треба спіймати якогось хлопа на велику =) і спитати його про такій собі щовб (ага, звучить, як пароль)).
Мешканці тільки так й називають те місце, з якого - ось це "Ах!"
Насправді, щовб - це слово зі словника, означає круту скелю гори, стрімку скелю (мовою Стуса... а ви що подумали?))
Сиділи, милувались дивовижними краєвидами, рахували церкви по маківкам, розглядали селище, що так несподівано гарно розкинулось перед нашими очима.
Випадково побачили у самого берега камінь з намальованим тризубом (а ви побачили?)
А ось те, заради чого ми звернули з траси - види на село Заліщики.
Треба звернути перед постом дорожнього патруля у в'їзду в Заліщики направо - на село Хрещатик. Ага, є й таке село. Проїхати сільською розбитою "дорогою" вгору, трохи петляючі...
В самому Хрещатику треба спіймати якогось хлопа на велику =) і спитати його про такій собі щовб (ага, звучить, як пароль)).
Мешканці тільки так й називають те місце, з якого - ось це "Ах!"
Насправді, щовб - це слово зі словника, означає круту скелю гори, стрімку скелю (мовою Стуса... а ви що подумали?))
Сиділи, милувались дивовижними краєвидами, рахували церкви по маківкам, розглядали селище, що так несподівано гарно розкинулось перед нашими очима.
Випадково побачили у самого берега камінь з намальованим тризубом (а ви побачили?)
Останній запис про цикл "Мандрівка Україною"
Зараз на сайті: 
Немає коментарів:
Дописати коментар