Мандрівка Україною_Частина 1. Тунель кохання.

"Не пройшло й півроку" - це так називається...

Але що поробиш, якщо наша мандрівка, що традиційно проходила в середині травня (на мої уродини)), припадає якраз на кінець навчального року і початок дачного сезону? А купа світлин з мандрівки потребує перегляду, обробки, осмислення, систематизації та ще ж тексту додати треба! Тому я так запізнилась цього року. Але дала собі слово опублікувати-показати, значить, виконую.

Цього року ми вирішили ознайомитись з тими цікавинками, що знаходяться майже поряд.

Отже, Частина 1.
Рівненська обл. село Клевань. 
"Тунель Кохання".

Ботанічний феномен — «живий» зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев та кущів. Переплітаючись між собою гілками і листям, вони виглядають наче тунель точної арочної форми. Кажуть, арка має символічне значення. Ті, хто побував тут, розповідають про дуже сильну ауру, яку можна відчути. А колія на дві рейки – це ніби символ шляху для двох доль. Якщо самотня людина, стоячи у цьому тунелі, загадає бажання знайти свою половинку, воно обов'язково збудеться. Пари ж просять у долі вічного кохання. 

І справді, важко втриматись, щоб не загадати бажання, коли стоїш ніби посеред казки. Тут все здається якимось чарівним…

Розповідають, що ця історія трапилась на початку ХХ століття. Тоді колія, що вестиме із Оржева (сусіднє село) до Клевані була лише у планах. Спроектувати залізну дорогу у цій місцині було не так просто: потрібно було зносити багато будинків, розширювати роз’їзд. Несподівана ідея прийшла в голову молодому польському інженеру. Він запропонував прокласти залізне полотно навпростець – через ліс. Замовники проекту тоді не здогадувались, що для інженера це був просто найкоротший прямий шлях до коханої дівчини…

Дівчина жила у Клевані і ходила у православну церкву. Та на свою біду закохалась у польського католика (того самого інженера), чим не на жарт обурила батьків. Вони були категорично проти зустрічей пари.

Хлопець жив у Оржеві і приїжджав на таємні зустрічі з коханою на велосипеді. 

Коли ж сама доля підкинула шанс створити пряму дорогу між двома селами, він відчайдушно взявся за роботу.

Колія вийшла рівнесенька та пряма і виглядала вона неначе зелений тунель серед лісу. Щоб спілкуватись на відстані, закохані вивчили азбуку Морзе і вечорами з допомогою ліхтарів таємно посилали одне одному повідомлення, які світились зашифрованими зізнаннями. З допомогою біноклів в прямісінькому лісовому тунелі було чудово видно світлові знаки аж за три кілометри від парубка до дівчини. Його – від Оржева, а її – від Клевані. Отак вони і спілкувались, забуваючи про заборони батьків і не думаючи про те, що скажуть люди. Та згодом життя розлучило їх, проклавши його дорогу назад у Польщу, а її – до серця іншого. Кажуть, кожен прожив щасливе життя, та до кінця пам’ятав романтичну історію своєї юності.

Насправді вийшов цей феноменальний тунель випадково. Річ у тім, що колись, за радянської влади, ця залізна дорога вела до військової бази, і її обсадили деревами для маскування. В останні роки дерева і кущі перестали обрізати, і таким чином утворився природний тунель, довжина якого становить кілька кілометрів.

Своїм ідеальним формам тунель зобов'язаний поїзду, який регулярно ходить до місцевого заводу, обламуючи на шляху зростаючі гілки. Цей поїзд часто стає героєм фотосесій фотографів і туристів, оскільки локомотив, що їде по такій красі, справді, є дивним видовищем, і неможливо втриматися, щоб його не сфотографувати.

У клеванському Тунелі кохання вже безліч разів проходили найрізноманітніші зйомки. Кліпи, ролики, короткометражки, реклами. А минулого року японський кінорежисер Акійоші Імазакі навіть зняв тут повнометражний фільм. Прем`єра “Клевань, тунель кохання” відбулась 23.12.2014 на Ханойському міжнародному кінофестивалі. Кажуть, природні декорації для романтичної драми шукали по всьому світу. Але найкрасивіші знайшли тут, в Україні. Сама пам`ятка природи ніби є образним героєм стрічки, яка навіть названа його іменем.

Використала статті з сайтів ТСН та ВСВІТІ