19 січня 2016 р.

Сорочка Зимова, з "вогником"

Прочитайте мене, прошу!..
Прочитайте про душу мою,
все відкрите для Вас ношу!..
І відразу в полотна стелю...
Все так просто - слова, слова...
Ви по них зрозумієте суть.
Що ж мудрити? Сама вода...
що з джерел її воду п'ють!
Все так видно зі слів, це - Я!
тут нема чого й шифрувать...
а Ви спробуйте вишиття,
ті орнаменти прочитать!..

Інна Залізнюк (19 листопада 2014р.)

Випестувала я собі нову сорочку. 
До родинного святкового вбрання з небіленої коломийської бавовни.

 
Першою була "Волинські візерунки" для синочка, пам'ятаєте? Потім - "Козацька звитяга" для коханого. 

Авжеж, ця теж нехрестикова. 
Авжеж, старовинними швами. 
Авжеж, з натяками, під стать тим двом.

"Зимова" - бо остаточно я її примудрилася "створити" взимку, поміж цими Святами. Частково, тому й - "з вогником", бо які зимові Свята - без радощів, свічок, різдвяних гірлянд і яскравих вогників? 
А ще - вона мені дуже тепла, справді! Я її вишивала для прохолодної пори, тому не робила мережок (хоча дуже кортіло)).
А ще, з "вогником", тому що, дивиться, як вона палає на сніжному тлі!

Надихалась світлинами музейних сорочок від Лідія Бебешко. В неї ж брала схеми для складання орнаментів своєї сорочки.

Буду вас мучити: світлин зробили багато, важко обрати найкращі.
Всі - в наших місцях, за містом, на дачі, в місті.
Отже, це наша річка Цвітоха, що впадає в нашу же річку Горинь. Це поряд з дачним селищем. 

А тут "стрілка" - місто зустрічі Цвітохи та Горині.



Два кроки - річка Горинь. 
Несе свої води з Тернопілля і аж до самої Білорусі. Там вона впадає в Прип'ять, потім Прип'ять знов повертається в Україну і біля Чорнобилю впадає в Дніпро. І знов живіть наші землі водою. Така вона хитра, наша Горинь.
Поліська така річка, жвава. Не пам'ятаю, щоб колись замерзала взимку.
Влітку дачники купаються, рибалять. Туристи рафтингують. Свекор нею любить сплавлятися на своєму надувному човні, рибу ловити. Аж до Рівного плаває...
Бобри живуть... про них буде далі...

Дачі. Внизу по вулиці, там, де сосни - петляє Горинь.
А я стою така вся... 
Коханий мене світлить гарно, поки я не змерзла...

і тут... звідкись кіт місцевий (тобто, "дачник") прибився. 
Лагідний такій, муркотний, товстенький... 
Дивиться, що далі було =)





 Варто було тільки нахилитися!..






Спробуй його потім відчепити!

Одразу згадався мюзикл Семена Горова "Вечора на хуторі..." 




Цариця-ЛидияШукшина - про Вакулу-ОлегаСкрипку: "Ох, уж эти козаки! Приедут, шороху наведут и поминай, как звали!" (за точність цитати не ручаюся))


А ось вам фрагменти сорочки. Крупно, для поціновувачів різноманітних шовчиків:











Подробиці вишивання сорочки я описувала і показувала тут.
В останню мить вирішила, що ХОЧУ зробити манжети і пазуху на призбирках. 
Хотіла? - зробила!
Вишила їх набіруванням червоними, сірими та білими нитками.


А ось вам обіцяні злюки- горинські, бобри, і я - на підвісному мостику на околиці нашого міста Славута:





11 коментарів:

  1. Олю,такі файні світлини! А я, як почала дивитись, думала, що ти десь в кінці посту стрибнеш у воду - Хрещення як ніяк!
    Зі святом! Здоров'я родині та щастя!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Света!
      =) Гигиг! А я виявилась не настільки передбаченою, так? Не стрибнула =)
      Зі Святами й тебе, Света! Всіх благ!

      Видалити
  2. Олю, не повіриш, я замість розглядати вишиванку (яку, до речі, вже у ФБ пороздивлялася :-))) - розглядала, як у тебе хустка зав'язана :-) І аж під кінець допетрала, що то дві хустки :-))) Просто у мене манія з тими мотаннями хусток (колись ми з кумом робили обряд випікання короваю на фестивалі у Чехії з хором, то у нас 20 дівчат-хористів були по-різному всі у хустки зав'язані :))))
    А сорочка дуже файна! Оті призбирки мене вже добили остаточно :-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ларіса!
      По-перше, дякую тобі за листівочку! Кожен рік ти мене радуєш, а я кожен рік порося =) Цього року навіть не встигла вчасно подякувати, бо заклопоталась (листівка саме на Святвечір прийшла!) Я твій боржник!
      По-друге, про хустку. Ти мене розумієш, знаю -) Бо ми тут, майстрині на перефиріях, коли не знаємо ЯК ЗРОБИТИ (бо фести і МК далеко в великих містах), починаємо САМІ МУДРИТИ =) Ось, і я намудрила щось. Як здалося, вийшло майже автентично... нехай знавці не закидують мене помідорами -)
      П0-трете, Ларіса, призбірки виявилися, як на мене, самими простими швами! Навіть здогадалась як зробити, щоб взір симетрично ліг на комірці та манжетах. Розмітка термомаркером творить дива! -)
      Ларіс, ти ще не наважилася почати вишивати не-хрестиковими швами? Ой, як тобі заздрю - колись відриєш такий захопливий світ шовчиків! ;-)

      Видалити
    2. Рада, що листівочка дісталсь до свята :-)
      Стосовно шовчиків - поки що ще не наважувалась :-) от якось напрошусь до тебе на МК.... :-)))))

      Видалити
  3. Очей не можу відвести від краси. І сорочки, і пейзажів, і майстрині-красуні.
    А кіт, звичайно, молодець. Найкраще місце на тобі знайшов и давай моститись. ))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Надійко, дякую тобі!
      Кіт, канеш, суперний вийшов! Я з ним на перших фото, як та мольфарка (ще б люльку в зуби, як у Лесі Демчук))

      Видалити
  4. Сорочка - КАЗКА!!! а призборки... як же мені подобаються!!!
    Котик потягнувся. так і прилип до такої сильної енергетики :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Юлечко, дякую!
      Мені так цікаво було їх робити (бо вперше таке робила)).
      ... Чоловік теж так каже, про енергетику =)

      Видалити

Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...