Сорочка "Козацька звитяга"

Не мода це й не дивна забаганка...
Нелегко нашим недругам збагнуть
Чим є для українця "вишиванка"?
І що у ній за таємнича суть?

Нитки, неначе мрії кольорові,

Вплелися в долі біле полотно...

Вона - це символ віри і любові,

Що нам Господь вручив колись давно.

Вона пропахла вітром і грозою,

Вогнем і житнім хлібом на столі,

Солоним потом, згірклою сльозою,

І кров'ю українців на землі.

У цій сорочці - чистота крилата

І вічна мудрість пройдених доріг.
Вона міцніша за сталеві лати,

А в ній - наш нездоланний оберіг!

Хай вишиваний цвіт на велелюдді

Промовить більше за палкі вуста...

Зникають хвойди, покручі і судді,

Душа - живе!

Барвиста і свята. 

                        (Анатолій Матвійчук)

Знов сорочка з нехрестиковою вишивкою, 
- вся зі старовинних шовчиків.

Яке ж задоволення було її шити!

Результат потішив і мене, і коханого:

Матеріали: коломийська бавовна кольору "екрю" (30-ка, грб.), муліне бавовняне DMC.

Сорочка в процесі (тут - виворіт; довго вагалась - який бік вишивки призначити виворотом, бо подобались обидва))):

Техніки: пряма лиштва, набірування, зерновий вивід, шви "бісерний", "солов'їні вічка", ретязь; 

 мережки "ляхівка" (полотнянка), "панка".  ЗапАх (пазуха) - шнурівка.

Рукав (підгін мережкою): 

Китички зібрала і оздобила за допомогою металевої фурнітури з "Монпанс'є"  (крамниця - паличка-рятувалочка українських рукоробниць)): 

Ось така чергова сорочка для коханого в мене вийшла.

Тепер справа за сорочкою для мене, і тоді в родині буде серія нехрестикових сорочок з небіленої коломийської бавовни.

Працюю над цим!