Мандрівка Україною_ Частина 6. Тернопіль

Початок мандрів

• Частина 1. Тунель кохання
• Частина 2. Рівненський зоопарк
• Частина 3. Дубенський замок
• Частина 4. Козацьки Могили
• Частина 5. Кременецька фортеця

З Кременця ми рушили на Тернопіль.

Загалом ця місцевість відрізняється від інших підвищеним почуттям патріотизму (як на мене). Це завжди було у підсвідомості волинян, подолян, буковинців, галичан та всіх західняків загалом. А зараз, після Революції Гідності, це вийшло назовні. Майже кожне село або місто поряд з дорожнім вказівником назви населеного пункту зустрічало (та потім проводжало) нас флаґштоком з прапором, а частіше - двома: синьо-жовтим і червоно-чорним. Авта, заправки, крамниці, приватні садиби, хвіртки, балкони прикрашені українськими прапорцями (про адмін.будівлі вже не кажу), бильця мостів і переїздів, автобусні зупинки, паркани, брами, водяні колонки - пофарбовані тими самими кольорами.

Адже саме тут колись діяли повстанські загони, існували криївки, таємничими стежками дівчатка-зв'язкові передавали звісточки, місцеві мешканці всіляко допомагали "лісовим браттям", і всі разом давали гострого перцю в красний зад верхівці Сесесеру, заважаючи ще добрий десяток років "впевнено та побєдоносно" завершити "вітчизняну війну". Подекуди

вздовж траси ми бачили охайні могили з прапорами і квітами - місця, де НКВСівці розстрілювали незламних духом українських патріотів. 

Слава Героям і вічна їм пам'ять!

Файне місто Тернопіль нас зустріло сонечком.

Ми не планували нічого в самому місті (за браком часу і знань визначних місць, залишили це на "колись"). Лише хотіли побувати у відомій далеко за межами міста музейній ресторації "Старий млин".

Хотіли - побували!

Побувайте і ви з нами (обережно! - багато світлин)!:

 

Інтер'єр ще більш колоритний!

Мене, авжеж, цікавили вишивані речі (навіть виворіт роздивилась)))! 

Дійсно, як у музеї, аж втомилися...

Рубелі бачите?  А пральники? =) Ось таким я колись у дитинстві пробувала прасувати лляний рушник, надивившись на свою стару бабцю - вона вперто не хотіла прасувати кухонні рушники сучасною праскою. 
Цікавий досвід, я вам скажу! -)

Наш, більш ніж колоритній, обід!

Здається, я обрала те ж саме, що й Оля Фреймут в "Ревізорі". 
Смачненько, ага!

Нарешті, кімната логічного завершення ситного обіду. 

...Ні-ні-ні! Це треба бачити! Так, це туалет (показую і для панночок, і для панів):

Відвертий стьоб!

=)

А порції були таки великі та ситні, що друге та десерти в нас майже не вміщалися =)

Хоча, подавалось дуже гарно, правда?

Після такого обіду треба відпочити перед дорогою...