Нестримних хвастощів і вибачень пост

Трошки пропала з Мережі. 
Вся в справах і турботах... 
На коментарі до останніх постів постараюся сьогодні відповісти, вибачте, дорогі ПЧшечкі!
Чим я займаюся, що навіть в блог ніколи зазирнути?? - Шкарпетки в'яжу! -)) Нічні прохолоди підкралися непомітно, як завжди, втім. Вже 3 пари для малого готові, пара для коханого - теж. Настала і моя черга.
Вишиваю поточне. Обмірковую нові вишиванки коханому і синочку (вже лежать розкроєні).
Фоном до цього йдуть шкільні уроки з дитинкою, нова спортивна секція, додаткові заняття англійської... я ж "німкеня", нема кому навіть домашні завдання з ним робити-перевіряти!-((. 
А ще я нового "парубка" завела! а то коханий мені це роками забороняв. Скористалися нагодою, так би мовити-))
Ну, по порядку.
Шкарпетки показувати не стану, - звичайні, без затій, навіть не фотала. Ось, думаю, може, на своїх потестую нову модель (з голови, фантазійну)). Буде вдалою, хвастану-)
Наздоганяю СП, вишиваю чергові завдання.
Ось вишитий Вол з Олиного Вертепу-2015 (а може, це бугай або звичайна корова? підкажіть, знавці Біблії). Залишилося набити фігурку і пришити фетрове денце:

Ще 2 фігурки і остаточна зборка всього Вертепу. Сподіваюся до Різдва не збавляти темпу. Синок процес ретельно контролює, знає, що Вертеп буде пам'ятним подарунком для нього від матусі-)

Хвасти, які теж займають масу часу  (уявить, скільки я їх буду змотувати)): 

Давно хотіла зібрати всю палітру DMC і ось ще влітку завдяки щасливому збігу обставин (Лесю, спасибі!), придбала за дуже приємною, ще довоєнною, ціною пару-трійку сотень моточків муліне, яких мені бракувало. 

А потім довго шукала пластикові шпулі для них.

Нарешті, хом'як задоволений: і шпулі на гурті купила, і виробникові нашому зайвий раз не зрадила:

Ну і про парубка, як обіцяла -)


Знайомтеся: Тернопільський Сірий. ...ні, це не Сергій Притула 
(хоча, я його теж дуже поважаю і люблю)). 
Це сіре кошеня, воно родом з Тернополя. 

Я готую Макару гербарій, а кош долучився

Кот-мандрівник, загалом 
(Тернопіль-Львів-Славута)).

Хлоп'я вже встиг трохи підрости 
(поки поневірявся по кутах). 
Як вихований кіт, вміє все (умка)! Швидко зрозумів своє місце (навіть ночами спить у своєму кошику і не репетує за зачиненими дверима ванної. ...чи надовго це? -))
В їжі не вибагливий (кормом годувати не хочу, маю з ним поганенький досвід). 
Грайливий. Не випускає кігті, але любить кусатися. Норовить полювати на руку (коли шию на машинці) і укладатися на грудях, коли сиджу вишиваю.

Ще з ним знайомимося. 
А він з нами. 

  - Ось, рибою годують ... здається, мені пощастило!

Ім'ям ще не обзавівся. Відгукується на все -)) 

Дарувальниця назвала Майкрофтом (котрий Холмс)) 

Макар кличе Мурчиком. 

А мені все одно. 

Воно муркоче і тепленьке... Давно хотіла -))