Провітрювання

Чогось зовсім не пишеться.
Думок в голові багато, аж штовхаються, й поділитися є чім. Воно й актуальне, та якесь сумбурне все таке, багатотемне (від "тема"), гарно розвинути в блозі щось одне не вистачає часу...
Напишу, чім зайнята, чим живу.
Якось днями заходжу на лоджію і розумію, що там чи Собакін осоромився десь в кутку, чи цибуля загнила... Виявляється, що то розквітла моя "пахуча" кімнатна квітка:

Так, вона смердить, як ...еее... не знамо що! -) Зате гарна. Крупна, 5-листкова квітка, темно-вишневого кольору. Ось тому і живе на лоджії. ...уявить, коли тих "мохнатих" квіточок багато! =)
Добре, зачинимо двері лоджії і милуватимемося квіткою крізь скло. Так приємніше.
А я вам поки що свої шкарпетки доплетені покажу:

Як бачите, намагалася ущільнити особливо стратегічні ділянки шкарпеток. Здається, вдалося! Ношу 3-й тиждень, натяку на протирання не видно.
Ось види крупніше:

Замовники також не дають розслабитись (дяка їм)) - зробила 2 повтори своїх вишитих обкладинок (дуже просили саме таки).
Тепер мешкають в Мелітополі:

Кош росте.
Розпушився трошки під зиму.
Вже частіше ніс ховає в лапи.
Це до холодів...
Ось лежить на підвіконні, ловить тепло від радіатора.
Та стежить за мною уважно (а раптом я в кухню зберуся йти, туди, де багато смачного?-)
Поступово отримав домашнє ім'я - Собакін. Тому що полюбляє кусатися -)

А ось Макар підійшов до мене збоку (кош з ним трохи "в контрах" - періодично відбиваю одного від одного):

Макар пішов:

До речі про кухню.

Вчора балувалась оладками. Та не простими, а з гарбузом. Жовтенькі таки вийшли, солоденькі:

Але все ж мені звичніше гарбуз їсти в каші або смаженим з цукром. Робите таке? В мене бабуся так робила: кубиками гарбуз нарізати та на пательню з олійкою. Наприкінці цукром посіпати. Смакота!
А це я намагаюся повернутися до клаптикового шиття. Перевірила місцеву крамничку з вітчизняними тканинами, знайшла о таке:

Вже продекатіровала, накрохмаліла, висушила, відпрасувала, згорнула. Милуюсь і прислухаюсь до себе - хочу різати-шити щось?..
А поки коханого в Армії утеплила.
Батьківщина в цьому питанні дуже відстає. Добре, що волонтери та небайдужі заможні люди допомагають: наше ГО "Майдан" отримало нещодавно купу теплих речей для військових - якісних, з Німеччини.
Ось, відібрала для свого захисника (светр, пуховий спальник, бушлат):

Дяка Людмилі за фото подібних речей, сама я не встигла, бо поспішала відправити їх скоріше.
Ну ось.
Блогодомівку провітрила. З вами, друзі, поговорила.
Навіть не буду обіцяти скоро повернутись. Настрій зараз такій мінливий...
Піду Макара від Собакіна відганяти... або навпаки -)