Геловін!

У кого як, а в нас Геловін!
Нам скрепи не заважають, ніхто не забороняє, тому, ми цієї осені із задоволенням знов відмічаємо те, що хочемо. Канікули, в решті решт, можна 2 тижні біситися! =)
Ось такий в нас цього року гарбуз! Зацініть розміри:

На мій подив, вирізати його було досить легко (все залежить від сорту). Отже, 
Етап 1 - розтин.

Бути чи не бути? або Прогульне

Навіть не знаю, з чого почати... таку перерву в своєму блозі я ще не робила. А, як водиться, чим більший прогул, тим складніше повертатися =)
Так, дачне життя без Мережі. Так, обмаль часу влітку і на початку осені для обробки світлин і написання постів. Так, Деть грохнув вірусами зі своїх іграшок-машинок наш родинний комп. Так, віруси грохнули мою скриню і вона заспамила всіх навкруги, довелося лікувати одне, відновлювати інше...
Але, скажу чесно, від компу пріоритетне наразі для мене - новини з життя країни, свого міста, зведення із запаленої території... Час млосних "размишлізмів" в блозі для мене пройшов, а матюками - не комільфо може, колись спокійні розповіді-оповідки повернуться, але не зараз. 
Тому, я з першої ж нагоди біжу в ФБ, щоб узнати гарячі новини, в реальному часі поспілкуватися з однодумцями, не проґавити якийсь захід, прийняти замовлення, забити стрілку на зустріч з друзями.
Зізнаюсь, іноді приходила думка закинути, або зовсім закрити свій блоґ, але потім зрозуміла, що не варто. Бо є друзі, яких немає на ФБ, а спілкуватися бажання залишилось; є родичі та знайомі з минуло життя в Мордорі, котрі таємно (бо знаю)) слідкують - хто за моїм життям, хто за моєю творчістю... хто - намагаючись зрозуміти, хто - з почуттям погано прихованої зловтіхи, а хто - з терплячим очкуванням, коли ж у нас настане той самий повний "пушной зверьок"!
Так ось, повертаюсь до блоґосфери. До речі, пости - непогана практика моєї української, упорядкування моїх робіт, життєпис в цілому.
Отже, за час моєї відсутності
- зроблено багато, буду потроху показувати і розповідати
- всі мандрівки обіцяю показати й описати
- події з життя... може, прям зараз? Коротенько?
Дачний сезон-2015 є офіційно закритий, але залишився в спогадах, як завжди.
Квіти радували око й ніс ;-): 

Футболка "Тризубова"

У перезмінці (поки одна сорочка вже готова, а наступна - у процесі розкрою у кравчині), вишилась у мене така річ:

(прохання - на ноги не звертаємо уваги, як спіймала хлопа, так й вийшло))
Нюанси:

Сорочка для синочка "Волинські візерунки"

Спочатку було так (мандруючи, надибала рулони домотканин та стос зразків на коломийській фабриці)):

Надихнувшись замками Волині, незабаром стало десь отак:

Лазневі рушники

                            Мої любі чоловіки почали разом ходити в лазню!                                           Молодший вже підріс й разом з татом став завсідником лазневих процедур.                             З такої нагоди мамуся пошила їм обом спеціальні рушники.                                    

Ні, це не вишивка. 

Це вставка тканини з принтом вишивки Тернопільскої фабриці. Стільки ідей дарує вона мені! =)

Рушник для тата:

Трохи подробиць для допитливих. 
Основа - банний рушник. Допоміжні - широка резинка, стрічка велкро ("липучка") та тканина оздоблення.

Ось так воно виглядає в полу-складеному вигляді:

Рушник для Макара:

"Вишивку" (тобто, смужку тканини) я додатково прострочила на рушник декількома прямими швами різного направлення (імітація стьобання). в подальшій (нещадній)) експлуатації не було зморщування. Поки (вже місяць) це працює.

Ось наш "красень" - на лазневому полоці після "покарання" віником =)

Мандрівка Україною_ Частина 9. Чернівці і Хотинська фортеця

 Закінчення подорожі.
Ось вона вся:

Частина 1.  Тунель кохання

Частина 2.  Рівненський зоопарк

Частина 3.  Дубенський замок

Частина 4.  Козацьки Могили

Частина 5.  Кременецька фортеця

Частина 6.  Тернопіль

Частина 7. Коломия

Частина 8. Заліщики

Тепер був фактично шлях додому. Але ж ми його просто так не змогли проїхати! =)

Ми завернули до Чернівців, помилуватися маленьким Парижем.

Часу було небагато, тому що ввечері потрібно вже бути вдома (відпочити роботою і школою). Тому ми просто проїхались крізь все місто. І це було фантастично, повірте! 

А ми на дачі!

Спостережливі читачі по нерегулярному відвідуванню моєї блогодомівки та блогодомівок моїх блого-друзів, мабуть, вже давно здогадались, що ми знов мешкаємо в місцях, де ґаджетами майже не хочеться користуватися.
Навпаки, хочеться примружитися на сонечку

... проводити багато часу на галявинках ...

... біля сіренького котика ...

... біля квіточок ... 

... і кущів ..

... збирати полуниці, спостерігати полохливих трясогузок, проводжати поглядом кружляння над дахами лелек в пошуках їжі для пташенят, та слухати співи солов'їв, крики павичів з сусідньої вулиці, ганяти надокучливих дзиґ, лікувати збиті коліна Макару... н-даа, ну то таке, не без цього ;) 
Дачний сезон розпочато!
Як бачите, цього літа додала трохи креативу своєму ландшафту. 

Взагалі, це літо вдалося якесь стрімке, нахабне - спека стоїть, як в липні! І як доречно в ці самі дні нам вдалося виграти діжку пива в акції на честь ну дуже круглого ювілею "Львівське-1715"!

 "Прокутили" ми її, як водиться, весело й не самі! Вся Славута на вихідні відпочиває на дачах, тому зустріч Макара на вулицях дачного селища зі своєю улюбленою вчителькою - то звичайна справа ;=) 

Котика бачите?
А він є! -) 
Хатньою тіваринкою він не захотів ставати (мабуть, позначилися гени). На дачах він розпочав "доросле" життя (стервець такій, бліх і гельмінтів йому вивели, а він!..) - з нічними піснями, тижневими загулами, укусами кліщів (вже від 2-х його врятували),  обороняючи свою територію від чужих котів і періодично отримуючи від них пілюлей (ось, задня лапа зараз в йоді), але то життя =)
Зате ганяє пташок, скаче за слимаками, грається з хрущами, і всюди, де мама розпушила грядки або квітники, Собакін має ексклюзівний LC. Помічник, одним словом!

Мандрівка Україною_ Частина 8. Заліщики

Друзям з Блогеру скажу по секреті, що не встигаю описувати свої подорожі. Катастрофічно не встигаю!
Тому, вольовим рішенням відправляю весь травневий цикл "Мандрівка Україною_..." в липневі публікації минулого року (де їм і належить бути).
Декілька днів ще повисить новий пост, а далі з цім циклом можна буде завжди ознайомитись, якщо кликнути на відповідну картинку на лівий панелі.

• Частина 1.  Тунель кохання
• Частина 2.  Рівненський зоопарк
• Частина 3.  Дубенський замок
• Частина 4.  Козацьки Могили
• Частина 5.  Кременецька фортеця
• Частина 6.  Тернопіль
• Частина 7. Коломия

Описую останній день тієї подорожі. 

З Коломиї ми попрямували на Чернівці - це вже майже поворот додому (див. мапу).

День був сонячним та дуже гарним для світлин. Ми не стримувались -)

А ось те, заради чого ми звернули з траси - види на село Заліщики.

Вишиті сорочки для татуся та синочка

Сорочку для тата я назвала "Весняне Полісся".

Ще на весні вишита, зшита та носиться замовником ця вишиванка, котра у мене стійко асоціюється з весняним лісом. 

Показую її:




Орнамент, кольори ниток та модель сорочки - все, як хотіла замовниця 

(гарна жіночка робила подарунок своєму чоловіку)).

Я додала мережок та декілька швів.