Робоча форма (для трудового навчання в школу)

Як зшити фартуха з нарукавниками для свого школярика? Щоб і швидко, і бюджетно, і дитині подобалось це вдягати на уроки праці в школі?

• Отже, беремо стару джинсову сукню (або щось подібне), яка вам набридла/ пошкоджена/ не є моднява =) Розпорюємо її по швах. Нам потрібні 2 великі деталі - перед і спинку. Якщо сукня була з довгими рукавами, то з них можна пошити нарукавники. Я мала сукню з короткими рукавами.

Праска та квілт

Шию новий квілт. 

З поєднанням блоків-квадратів 4х4 (або 4 блока Patch) та Х-блока (або 4 блока Hatchet).

За своє квілтярське життя (невеличке, але ж))) я вже пошила 2 таких квілта, але цього разу буде великий, подвійний. Адже, там є що робити.

Не факт, що шию цей "Хрестики-квадратики") в останній раз, бо дуже люблю ці поєднання блоків! В різних кольорових варіаціях таки квілти виглядають по-різному, але однаково ефектно! Навіть впевнена, що ще пошию, але в інший кольорах!

Квілтярки з досвідом знають, як важливо правильно розташувати припуски (додачі) швів десятків, сотень (а може, й більше?) клаптиків в одному топі квілта. Адже, якщо припуски запрасувати на вивороті неправильно, лице майбутньої ковдри буде виглядати якось грудкувато, а стьобання перетвориться на справжнї тортури, - особливо, якщо стьобання має бути на вільному машинному ході. 

МК з оформлення вишивки

Гуляючи блогами, форумами, або тримаючи в руках роботи знаних подруг-вишивальниць, інколи, я ловила себе на думці, що мені дуже пощастило в моєму рукодільному житті! Справа в тому, що починала я (по-дорослому, дитяче плетення-вишивання можна не рахувати) на сайті відомих українських клаптярок Ірини Лукашенко та Ірини Кривонос - ДублИрін. І пощастило мені (і досі щастить)) доторкнутися до великих і маленьких таємниць з технологій розкрою, складання та пошиття самих різноманітних і оригінальних виробів з тканини. З клаптярками багатьох країн світу ми шили, радились, виносили на розсуд, обмінювались текстильними листівками і косметичками, прихватками та іншими своїми печворк-виробами, і кожен раз чимось вчилися друг у друга. Я й зараз багато чому там вчуся. Але останні роки стала багато вишивати і менше шити... Зараз потроху повертаюсь до печворку, не залишаючи, однак, вишивку.

Чи треба пояснювати, що знання з печворку мені дуже допомагають і у вишивці, а саме - в оформленні своїх багатьох вишитих робот. 

Ось, наприклад, робота з аплікаціями на квілтах і панно підказала мені в свій час як акуратно і охайно поєднати вишитий елемент з тканиною на якомусь виробі: обкладинці, косметичці, торбинці, сумці, кишені та інш.

Цими знаннями я сьогодні хочу поділитися і з вами, колежанками з вишивання!

Мій МК зроблений на прикладі великодньої листівки з використанням вишивки. 

Футболка "Тризубова"

У перезмінці (поки одна сорочка вже готова, а наступна - у процесі розкрою у кравчині), вишилась у мене така річ:

(прохання - на ноги не звертаємо уваги, як спіймала хлопа, так й вийшло))
Нюанси:

Ідентифікація ...бочки

Нарешті!
Нарешті я це почала робити!
Тим літом, тим спокійним, мирним літом, коли ще нічого не віщувало, у мене було багато задумок, і я навишивала на дачі купу цікавинок. Їх залишилося тільки оформити... Але ви знаєте, що сталося восени рівно рік тому... І мої руки тоді опустилися... Я довго не могла ані шити, ані вишивати, ані творити щось безневинне і в рожевих шмарклях миле, відмежувавшись від дійсності
Зараз таке почуття, що ми, українці, прожили не рік, а цілу вічність! Такій він був ємний, багатий на події, потрясіння, кардинальні зміни у свідомості, переоцінки цінностей. Хтось скаже, що нічого, мовляв, не змінилося, все в країні і суспільстві залишилося як і раніше (а найпесимістичніші додадуть ще багато чого -((. Але я впевнена, що і країна кардинально змінилася, і сам українець. І назад дороги вже немає ("мамо, народи мене назад" не вийде). Мені здається, саме в 2014-му кожен з нас, нарешті, остаточно і безповоротно усвідомив себе НЕ громадянином населення, що живе на території України, а - саме УКРАЇНЦЕМ як частинкою народу, згуртованої єдиної нації.
Тепер у мене зовсім другий настрій. Я багато творю-вишиваю. Несподівано у мене менш ніж за рік народилося 3 (три!) вишиванки і десятки обкладинок для паспорта. На них українськи традиційні орнаменти і така робота мене дуже допомагала пережити ці місяці. Я майже перестала шити... Досі підсвідомо уникаю ті рукоробні місця і проекти, де мої погляди, м'яко кажучи, не поділяють (рано чи пізно епідемії зникають, але я не доктор)...

Але це був розлогий зачин, далі будуть нові рукотвори.
Отже, багато з моїх читачів знають мене як запасливу ґаздиню. То так і є, але наскільки я запаслива, не всі здогадаються ;-)  Останні років 6 я переважно засушую пряну зелень, ягоди, фрукти, деякі овочі, трав'яні збори для гарячих вітамінних напоїв. Агрегат у мене добрий (майже профі-), тому якість сушіння тільки спонукала мене на більші об'єми смаколиків.  
Одразу постало питання - як і де зберігати ті смаколики? Здавалось б, самий ліпший спосіб зберігання - в скляних файних банках (і видно, і по науці)). Але заховаєш їх десь далеко у шафі - забуваєш про наявність, виставиш на видне місце - сушіна з часом псується на світу (колір блякне, неапетитно виглядає).
І одного разу я знайшла вихід - діжки відра бочки з-під топінгу до кави, що мені навезла донька у великій кількості в бутність свою баристою в кав'ярні! Я ж підозрювала - хорошие сапоги, надо брать! міцні, фольговані зсередини, з міцною капроновою кришкою, знадобляться!
Зберігаються мої запаси в цих бочках відмінно! Не сиріють, не псуються, не втрачають колір, смак і вітамінність. А от самі бочки-то непрозорі, що там в них лежить - неясно... Проблему треба було якось вирішувати. Красиво вирішувати (рукодільниця я чи де?))
Так ось вам і розгадка назви поста:

Я їх ідентифікувала!  Не всі, але більшість (є потенціал для творчості і пошуку потрібних схем))

Вишиванка коханому "Патріотична"

Ось і дочекався, нарешті, мій коханий, вишиванку з моїх рук. 
Все відкладала, відкладала її роками... Вже синочку восени другу вишити встигла, а Ману ніяк -(. 
І тут... 
Поштовх був, звичайно, відчутний - ще б пак, такі потрясіння в країні! Вирішила, що це знак! Прапори, стрічки, гасла, мітинги - все це миттєві зовнішні прояви патріотизму. 
Але вишиванка - це ще й красиво, надовго та й по-дорослому-) 

Відразу паззл склався! 
Так одного разу, ще взимку, гуляючи на рівненському Евромайдані, примітили ми затишну крамничку-ательє етнічної одягу. Зазирнули... 
Донька відразу загорілася там замовити сукню з машинною вишивкою на свій Випуск та вручення диплому. 
Я, звичайно, злегка образилася (для порядку)) і тут же втішилася - пригледіла там заготівку під ручну вишивку чоловічої вишиванки (фабрична сорочка зі вставками тканини-основи для вишивки). І фасончик, і розмірчік - все як треба! Така собі козацька сорочка: комір-стійка, "вільні" рукава без манжетів, розрізи з боків.

Практично за 2,5 тижні сорочка була готова! 
Тут я показувала процес.
А зараз обіцяю перед Всесвітом: відтепер буду вишивати сорочки частіше, відразу й не відкладаючи. Зараз у планах - вишиванка собі, коханій -))
А це для любителів макрофото самої вишивки і виворіт:

передня частина

поділ

Поділюся нюансами вишивки на таких сорочках-заготівках. 
1.Вишиваю я на пяльцах, тому для зручності запялювання тканини мені довелося наполовину розпороти рукава. По закінченні вишивання (до прання), я їх прошила по колишньому шву і опрацювала припуски оверлочним швом - навіть з вивороту це було практично непомітно. 
2. З коміром цей номер не пройшов. Стійка складалася з двох тканин - аїди і основний. Пороти всю конструкцію (а там ще мотузочки з китицями кріпилися) і потім зшивати після вишивки страшенно не хотілося. Тому я пристосувалася вишивати на руках, проколюючи голкою тільки шар аїди. Благо, роботи там небагато, навіть не встигла помучитися -))
3. Перед вишивати особливих труднощів не склало, - підпірнала то через горловину, то через поділ -)) Головне - китиці на зав'язочках й рукави закріпити білизняними шпильками, щоб не заважали при роботі -)).

СП_Вертеп к Рождеству-2015. Мария

Рождественские праздники закончились - да здравствуют Рождественские праздники!-)
Заглянула я как-то к Оле Тимофеевой на свеженький Совместник. Сижу, значит, взвешиваю хотелку, примеряю силы и возможности, думаю про НЕ дисциплинированность свою, а тут - Деть: "Мам, а мам!.. Сшей и мне ТАКОЕ!".
Не, ну сынок-то прав... Я бы тоже на его месте соблазнилась! - они же как игрушечки! Смотрите:

Значит, так и быть, - решено! Участвую и готовлю фигурки: вышиваю в месяц по одной, чтобы к будущему январю устроить свой собственный Вертеп! 
Опять же, прочитав зимние посты Татьяны-Пелагеи, давала себе зарок, что деткам надо сотворить по ящику коробке набору (как получится, в общем)) рождественских украшений. Вот, начну с Вертепа для Макара.
Итак, готова первая фигурка Рождественского Вертепа, фигурка января - Мария:

Оля разослала нам схемы, ключ ко всем фигуркам, дала советы по поводу выбора ткани-основы для вышивки. 

Это оригинальный дизайн от Janlynn.
Сборка у Оли описана на английском, но ждать перевода сборки фигурок я не стала, - собрала сразу сама как левая нога пожелала -)

Как вышивала и собирала фигурку я.

1. В качестве основы для вышивки взяла привычный мне небеленый лён для вышивки сорочек (отечественного пр-ва). 
Нитки - DMC строго по ключу (в этот раз без творческих подборов - чисто отдыхалочка! -))

Мешочки подарочные

Уж зима на календаре, а я еще не показала свои летние (дачные) вышивки. 

Уже мешочки успели наполниться вкусняшками (о них позже), и хозяек своих успели обрести, а я то воевала с фоторедакторами, то с несправедливостью украинской жизни, то увлеклась подготовкой к зимним праздникам.

"Школьные" рукоделки: 1.Мешок для сменки

Жизнь мамы каждого первоклассника полна забот и волнений. 
А уж маме-рукодельнице первоклассника самой судьбой определено находить себе дополнительные шитейно-вышивальные заботы и втягиваться в новые и новые проекты))
Этим постом я начинаю цикл своих рукоделок для маленьких (и не очень) школьников. Тренируюсь на кошках Тестирую все свои давние хотелки на школьную тему на своем первоклашке.
Итак, рукоделка №1 - Мешок для сменной обуви

Мешок простой и яркий - чтобы запоминался и не терялся в гардеробе)). 
Сшит из тканей-компаньонов (плотная турецкая бязь).
На одной стороне мешка - "именная" аппликация с открытым срезом

Совместник. Вяжем спиральные носочки

Весна уже вовсю хозяйничает, но мы-то знаем, как коварна бывает природа -)) 

Давайте вооружимся теплыми носками и никакие заморозки и прохлада нам не будут страшны! 

Итак, носочки эти своеобразные, здесь не надо вывязывать пятку и, следовательно, они меньше протираются. ... здесь наш сыночек может сильно поспорить, канеш!.. за 3 недели носки он эти спиральки истер в ветошь! Но это же мальчиквпопешило! Да и носки я ему связала из чистой шерсти. Мои носки (из смесововй пряжи) тестовую эксплуатацию достойно выдержали, а значит, я могу рекомендовать вам их -)

Новогодняя подушка. Муки творчества

В последние деньки уходящего года успела я сшить зимнюю подушку - в "ёлочках-игрушках-снежинках-огоньках". 

Как раз такую, чтобы освежила новогодний интерьер нашей квартиры. 

Здесь эта подушка в детской комнате лежит под ёлочкой с шарами и рукодельными игрушками. 

Макар решительно утащил сначала  ёлку из гостиной к себе в комнату (и наряжал-украшал сам), а потом и новую подушку -))


Идея сшить зимнюю подушку пришла ко мне неожиданно (как и все творческие идеи... я их уже и не пытаюсь планировать, - это бесполезно!))).

Посмотрела я на полученные недавно Радости, повертела в руках charms (чармики) в 2 1/2" от Моdа, а глаз зацепился за 2 диванные подушки с джинсовыми наволочками, ну совсем не новогодних расцветок:

И подумалось, а почему бы ..?

"Сердечная" зима цвета льна

И пусть еще нет снега за окном, светит солнышко, летают комарики, а термометр еще вчера днем показывал +10-12, но настроение у меня уже вовсю зимнее, как по календарю!
Поздравляю вас с наступлением зимы, мои дорогие читатели!
Так сложилось, что я никогда не шила /вязала/вышивала сердечки. В излишнем романтизЬме в моих проектах меня нельзя упрекнуть-)). Как-то далека я от гламура. Для тех, кто знаком с моими работами, думаю, это не будет большим открытием -)). 
Но в последние деньки ноября мне вдруг захотелось нашить этих милых сердечек - на ёлку, на стенку, на крючок, на дверную ручку, как саше или просто так... как маленький мягонький зимний сувенир.

Романтизм и мечтательность мне, скорее всего, надуло навеяла кучка льняных обрезков - выпадов от недавнего пошива рождественских сапожкОв и Гусиков,  а еще сынулькиной вышиваночки, своей весенней сумки и пр.рукодельных проектов. 

Лоскутики были таких приятных и натуральных оттенков льна, что бережно складывались пару лет моего лоскутно-вышивального увлечения. 

В результате из всего этого добра за 3 дня и ночера у меня сшилась полная корзинка сердечек!

Как рождаются квилты

Несколько лет назад, когда я засматривалась на лоскутные работы опытных мастериц, я  и поверить не смела, что смогу когда-нибудь сшить настоящий квилт (лоскутное одеяло). Мне это казалось чем-то вроде высшей математики.
А потом в Сети я познакомилась с основами пэчворка на форуме ДублИрин, где общение с квилтессами и лоскутницами всего мира (буквально) обогащает опытом новичков и вдохновляет на маленькие и большие шедевры более опытных мастериц от пэчворка. 
Возможно, кому-то из вас этот пост будет просто интересен самим процессом работы над лоскутным одеялом, а для кого-то станет решающим толчком к освоению этого увлекательного мира ручной работы.
Итак, приоткрою дверь в свою Мастерскую и покажу вам рождение квилта на примере "Солнечного настроения".
Для его пошива мне понадобились вот эти инструменты и приспособления:

Здесь собраны мат-подложка, линейка, роликовый нож, ножницы, термомаркер, бумажный шаблон для стёжки, две игольницы (с портновскими булавками и иглами), клей-спрей временной фиксации, гнутые иглы для квилтинга (еще забыла добавить на фото подкрахмаливающее ср-во, специальный скотч, не оставляющий следов на ткани, и швейную машинку с утюгом ;-)).

Туески "Самолёты" (и маленькие тонкости их изготовления))

Как и предсказывала, Тот туесок был не последним -))
Пока я в эти дни обдумывала стёжку квилта, прорвало меня на короба аж вот так:

В общем, гулять, так гулять - два огурца!(с), решила я использовать тот отрезок ткани с самолётами полностью (чоо их, солить, штоли?)). И сшила еще 2 "самолётных" туеска для своего детишки.

Пасхальная салфетка с цыпами

Продолжаю выкладывать свои пасхальные рукоделия.
В этом году отшила свою давнюю хочушку - салфетку от Риолис.
Вышивала на льняной канве, нитки подбирала сама (польская Ariadna).

Рукодельные бобинки для кружев и тесьмы

Решила поучаствовать в Конфете-конкурсе от Марьи. 
Очень уж интересны и условия, и сам приз. Рекомендую -)
В последнее время я тоже вошла во вкус изготовления всяких полезностей для своей рукодельной работы. Бискорнюшек и всевозможных игольниц много не бывает и это, конечно, классика любой феи-рукодельницы. Но сегодня на Конкурс я выставляю свои вышитые бобинки, на которых мне очень нравится хранить кружева и тесьму в своей коробочке в мастерской.
Вот эти бобинки (лицо и задники):

Гуси-Тильда, хранители пакетов -)

Вот они, мои новорожденные Гусики!
Моя третья стайка, "зимние" -)

Хоть и столько уже сшилось этих пернатых Тильдочек, но морально (творчески)) от них невозможно устать. Даже повторенные, из одинаковых тканей, они будут иметь другой характер и шьются с другим настроением. Ведь в куклах их различие, непохожесть определяют взгляд, наклон головы или просто другая пуговичка! -)