Геловін!

У кого як, а в нас Геловін!
Нам скрепи не заважають, ніхто не забороняє, тому, ми цієї осені із задоволенням знов відмічаємо те, що хочемо. Канікули, в решті решт, можна 2 тижні біситися! =)
Ось такий в нас цього року гарбуз! Зацініть розміри:

На мій подив, вирізати його було досить легко (все залежить від сорту). Отже, 
Етап 1 - розтин.
Акуратно зняли "дах" гарбузові, ретельно вичистили нутрощі (повне відро)):

Етап 2 - "художнє" вирізування.
З малим обрали шаблон, роздрукували, намалювали ручкою, озброїлись різними ножами і почали:

Трішки зачищаємо недоліки: зсередини біля зрізів ножем забираємо надлишки гарбузового м'якуша, змиваємо нариси... чим-чим? - розчином для зняття лаку =):

Ось якій легінь вийшов - ледве на підвіконні вмістився:

Етап 3 - видобуваємо насіннячко.

Чого б це добру пропадати? =)

Сідаємо і, не поспішаючи, медитуємо:

... Вибираю і згадую, як в період "развітова сациалізьма" я ще підлітком перебирала тазики (!) ось таких гарбузяних нутрощів, щоб здобути кілограми насіння. Для чого, спитаєте? - не знаю, як в ваших палестинах, а в наших кубанських станицях за те насіння в 80-ті роки минулого століття можна було попасти в кубанську т.зв. "Берізку" і отоваритись імпортом - польським і румунським одягом, італійським взуттям, угорським кубиком Рубіка, японською технікою... 

Так, за савецьки рублі+скількись сотень грамів або й кг (за яп.магнітофон, напр.). Звідти у мене були гарні босоніжки, красива піжама, спортивний костюм, кросівки, японський шовк для випускної сукні, розвиваючи іграшки-головоломки, аудіо-касети. 

Ось і сиділи станичники (старе й мале) довгими осінніми та зимними вечорами, годинами зігнувшись, порпалися в гарбузах. Спочатку ми виймали насіння, потім довго промивали, сушили на печах, перемішували, чистили від плівок, провіювали, перебирали-калібрували, бо продавчиня не прийме насіння, не продасть товар, якщо на зернятку буде крапочка або щербинка... Все це робилось тоді, щоб зайти в крамницю з гарним і добрим товаром та купити собі й дітям гідну річ. І пускай мне хоч якесь падло ще скаже "Как же ми харашо жили прі саюзі!"...

Чесно кажучи, я навіть не пам'ятаю, чи їли ми те насіння? - все йшло на крамницю! А ці сємки я чесно з'їм! 

Перший гарбуз був з села, а цей я виростила сама! Він не такий великий, але хитрий - голонасінний! Так, буває й таке - сємки не треба чистити від лушпиння, вони вже голі! Шкода, не сфотала. Хто захоче, пишіть в коментарях, зроблю світлину.

Новий гарбуз, нові методи вирізування =)

  
Етап 4 - підсвітка.
Минулого року я ставила свічки в гарбузи, а зараз в хат є хазяїн, тому - та-дам! Підключаємо чоловічу кмітливість та вмілі руки і в обох гарбузах годинами можуть горіти і не загасати жахливі пики:

Хто не здогадався - то Ман купив 2 ночничка+провода з вилками. Робимо прорізи в кришках і шукаємо їм подовжувачі (без чоловіка ніяк)).

Страшно? А ми-то як злякались! =)

Етап 5 - встановлення.

Самий приємний і той, що хвилює =)

Балкон (наступного дня там будуть ще кажани "літати")

 Лоджія: 

Бу!

А ось і кажанчики прилетіли (Деть сам ножицями працював):

А мама тим часом працювала... мамою на кухні. І робила жахливих павуків з кривавими очима:

Ну й контрольний від мами-рукоробниці - для Геловінського сервірування солодкого столу:

Hello, Halloween!