Іменний рушничок

У малого раптом стався напад самоідентифікації: "Мама, хочу щоб на моєму рушнику для лиця було моє ім'я. Тільки щоб гарно було!" І приніс рушник. Ну що ж, хоче дитина гарно, значить, мама зробить гарно =)

Робоча форма (для трудового навчання в школу)

Як зшити фартуха з нарукавниками для свого школярика? Щоб і швидко, і бюджетно, і дитині подобалось це вдягати на уроки праці в школі?

• Отже, беремо стару джинсову сукню (або щось подібне), яка вам набридла/ пошкоджена/ не є моднява =) Розпорюємо її по швах. Нам потрібні 2 великі деталі - перед і спинку. Якщо сукня була з довгими рукавами, то з них можна пошити нарукавники. Я мала сукню з короткими рукавами.

Чохол для гітари

Вишиваю, шию, знов вишиваю, читаю українську, вишиваю, вчу польську, висіваю, знов вишиваю, шию... Багатогранна я =)

 Навіть нема коли забігти до блогу... Ось, забігла, нарешті! Показую свіжу роботу (одну з):  чохол для гітари. 
Ні, сама я не граю. 
Замовлення:

Довгенько розмірковувала - як? (і шукала підстав, щоб взагалі відмовитись) - разів в 5 довше, ніж шила. Ну, це як завжди =). Бо з музикою в мене ніяк, гітару бачила лише в руках гравця-приятеля 100 років тому, і було дуже лячно в шитті промахнутись з розмірами.
Але, якось прониклась "музичною темою" і вийшло. Навіть сподобалося самій =)

Баранчики як подарунок!

Знаєте, минулого року мене особливо потішили мої замовники!
От як часто вітають колеги один одного на новорічних (і не тільки) корпоративах?  - Якісь коштовні брендові тематичні об'єднувальні з натяком алкогольні сувенірні відверто щоб віддаруватися та забути? -  потрібне підкреслить.
Напередодні свят дуже рідко хтось замислюється про подарунки з душею - це ж не рідним та близьким, це ж "по роботі"! 

Але коли мені на початку грудня замовили 9 баранчиків з "укротканинки" для подарунків колегам на корпоративі, я дуже зраділа!

Різдвяна пошта

Іноді у мене трапляються напади мамкинської відповідальності і тоді я, як чумачечая мамуська, прусь до школи свого дитинча й чіпляюся до директора або вчительки з пропозиціями покращення шкільного або класного життя учнів. Ну, а якщо серйозно, то все одно я є головою батьківського комітету класу, так що таку поведінку мені можна вибачити =)  
Цього разу в моїй творчій голові виникла ідея започаткувати в нашому класі традицію привітання листами дітлахів із зимовими святами. Тобто, учні самі писали листи один одному, вітали кого хотіли та як хотіли на їхній власний розсуд.

В якості поштової скрині я зробила... ну й щоб ви думали? - чобіток! =)

Бюджетний варіант, в стилі крейзі-квілта, з використанням креп-сатину та атласу, які я ставила на підклад своїм чобіткам Тут, Отут і Тута. 

Багато випадів залишалось... ну чого добру пропадати?

Клаптярка я чи як? =)

Ось і народилась ідея - зробити чобіток трохи більше, ніж зазвичай, та перетворити його в так звану поштову скриню. 

Пряникова гірлянда

Якщо хтось з моїх читачів почав вважати, що я, окрім мандрівок, куховаріння, всіляких свят та просторікування в Блозі, перестала вишивати й шити, то він дуже глибоко помиляється! =)
Ось вам доказ номер раз!

Різдвяні чобітки-4. "Етніка печворкова"

Останні чобітки цього року вийшли надзвичайно колоритними:

Шиті з використанням тернопільської бавовни під назвою "Єдина країна".
Ще пак! По принту тієї тканини можна вивчати орнаменти української вишивки по регіонах (я вже колись її показувала в блозі): 

Різдвяні чобітки-1. З вишивкою

Перед написанням поста зазирнула до архіву ... ех, і давно же я не шила зимових чобітків (не до того було)! Цікаво було прослідкувати їхню еволюцію в моїй Майстерні (ну й мою майстерність... скромно так))) 
2011-1   2011-2    2011-3    
2012-1   2012-2  
2013
Останні йшли важко... не до радощів тоді було, лише обіцянка змусила виконати замовлення постійної клієнтки, хазяйки сувенірної крамниці. Рік 2014 зовсім пропустила. І ось нарешті! Цього року я нашила цих чобітків більше, ніж за всі минулі роки! "Мішечок розв'язався", - як казала моя колежанка.
Отже, потроху демонструю.
Перша порція. З кумедними олешками:

Декоровані мішечки та рушнички

Знов юзаю вподобану тканинку. Писала й показувала її Тут.
Використовувала ще при пошитті Лазневих рушників, деяких Баранців, Наволочки. 
Ось, вам нові варіанти застосування тканини "Єдина Україна" (її назва, есічо).
На привітання вчителькам до їх професійного свята пошила лляні мішечки. Вишивати часу вже не було, а оздобити чимось треба було. Довго не думала, ця тканина за мене вирішила =):

Лазневі рушники

                            Мої любі чоловіки почали разом ходити в лазню!                                           Молодший вже підріс й разом з татом став завсідником лазневих процедур.                             З такої нагоди мамуся пошила їм обом спеціальні рушники.                                    

Ні, це не вишивка. 

Це вставка тканини з принтом вишивки Тернопільскої фабриці. Стільки ідей дарує вона мені! =)

Рушник для тата:

Трохи подробиць для допитливих. 
Основа - банний рушник. Допоміжні - широка резинка, стрічка велкро ("липучка") та тканина оздоблення.

Ось так воно виглядає в полу-складеному вигляді:

Рушник для Макара:

"Вишивку" (тобто, смужку тканини) я додатково прострочила на рушник декількома прямими швами різного направлення (імітація стьобання). в подальшій (нещадній)) експлуатації не було зморщування. Поки (вже місяць) це працює.

Ось наш "красень" - на лазневому полоці після "покарання" віником =)

Вишиті наволочки

Собі наволочку вишила, сплю, вся така добра, файна, на гарній подушці, а коханому?.. 

Ось, не пройшло й півроку, як і своєму коханому теж таку подушку справила. 

Все також - в перервах між великими проектами, залишками ниток, поміж ділом... і наволочка з'явилася! 
Ще й баранчика домашнього милому подарувала, бо той, що в автівці - той в автівці)). А цей буде вдома око милувати і оберегом родинного затишку працювати. 

Поряд подушку бачите? - це я зовсім зледащіла вирішила поекспериментувати та зробила наволочку для Макара. Головне, що він зрадів! =) "Буду, як тато!", - каже =)

Куртка з вишивкою "Слухай українське!"

Зустрілась мені якось на ФБ чудова, стилізована під українські орнаменти, картинка-логотип одного нашого радіо- FM 
(не запам'ятала, на жаль, якого, ну, буває ;).

Запала вона мені в вишивальну душу =)

Попрацювала над ним трохи в РМ і, скільки тих ночерів!, - декілька моточків муліне+ентузіазм і вишивка готова!



Виконала її на льоні цікавої джинсової фактури і кольору в 3 нитки муліне з допомогою накладної канви 14ct:

 Коли бралася за цей проект, вже знала, що це буде... у мене так завжди: я спочатку бачу кінцевий результат роботи, а потім розпочинаю його... мабуть, тому в мене практично немає довгобудів і неоформлених робіт.
Отже, дуже хотілося потішити свого хлоп'я - пошити йому таку оригінальну стильну куртку. До того ж, давно кортіло потренуватись пошити самої якусь одежину.
Варто лише захотіти! (це я ділюся своїм рецептом))
Захотіла - зробила!

Одежинки для підручників

Приводів зробити такі обкладинки накопичилося багато:
- на рідкість невдала покупка комплекту обкладинок на поточний навчальний рік (якість - тьху!)
- N-на кількість накопичених та неоформлених дрібних вишивок-віддихалок
- тяга до функціональності своїх робот
- бажання зробити подарунок своєму дорогому хлопчиськові, тому що у нього ...

Ялинкові прикраси. М'якенькі і затишні -)

Ніщо так не підвищує працездатність, як відсутність в будинку рукодільниці не тільки інтернету, але й комп'ютера ... навіть ненадовго!
І хоча ноут вже полікували, все знову налаштували, паролі згадали -) але звичка поменше в нього заглядати поки ще залишилася. Корисна звичка =)
Результат: дооформлені Смішарики (вирішила, що зараз будуть підвісками - ялинковими прикрасами):

Вишивала ще позаминулим літом на велике прохання синочка 
(котрий в них як раз був закоханий по "Pixel"). 


Одного (пінгвіна Піна) одразу ще тоді оформила в текстильну коробку, 
а ці сумували потроху на "стелі недоробок". 


Ось, тепер будуть розважати нас таким чином:



Задники зробила з фетру. 
Злегка набила холофайбером і зшила аплікаційною  строчкою на машинці:

А нещодавно в мою сторону впав чималий мішок лляних крайок 
(зі швейного цеху - від пошиття скатертин та рушників з популярних декоративних тканин з українським орнаментом). 

Кромки такі, щедрі - по дюйму шириною і 150-240 см завдовжки й до того ж різних забарвлень! 

Щастя квілткарки, загалом -) Вже бачу з них пошиту собі квілт-жилетку... де б ще часу зайвого знайти?.. не підкажете, га?


Ну а поки я ту жилетку шию у своєму мозку і, в основному, вже лежачи на подушці =) пошилися у мене з тих крайок ось такі ігрухі для "йолок" (зі Словника "Лєгітімного"))!

Ці іграшки-сердечка пішли на шкільний Ярмарок на честь... 
чи то міжнародного дня волонтера, чи то дня Збройних сил України 
(разом з моїм патріотичним печивом, звичайно)).








Ці йолки - для прикраси йолки (каламбурчик)) в нашому класі (у синочка):




























Решта (разом з моїм новим стосом торбинок)- для йолок на блок-постах наших захисників 
(наш лісгосп і самі живі ялинки для них передав з нашими активістами):

 

Ну зрозуміло, так? - лляні кромки, бавовняні (або лляні) задники в колір, холофайбер і багато декоративних машинних швів при збірці (воно ж сипке!). Але я впоралася!

Ну ось, поки так. В один пост не впхнути все нароблене (не вистачає часу на публікації). 
Дали буде...

Торбинки до дня Св.Миколая

Не прості торбинки.
Ці торбинки шились саме для наших місцевих хлопців, що воюють зараз в зоні АТО.

...Ви що ж думаєте, що сурові воїни, ці мужні і серйозні чоловіки, не хочуть Свята у ці грудневі дні? - ще й як хочуть! І символічні подарунки у таких торбинках з енергетичними цукерками-смаколиками, з цигарками та ще чимось приємно-корисним (волонтери і спонсори зараз над цім трудяться) їм зараз аж ніяк не зашкодять, а навіть навпаки - додадуть сили, терпіння та мужності вистояти і подолати ворога -)
Тому я наряду з іншими жінками долучилась до виготовлення торбинок до дня Св.Миколая для наших 240 солдатів зі славуччини. Кожна з нас шиє свої мішечки, виходячи з фантазії, можливостей, матеріалів і навичок.

Отже, мій стос торбинок спочатку довго народжувався  в голові (як і належно)), потім варто було підійти до коробок з тканинами... і робота сама закипіла:

Макар теж долучився до доброї справи -
вивертав кожен мішечок і розправляв своїми вправними пальчиками всі куточки

(бачите який він відповідальний і серйозний?):

Ну і нарешті, те що вийшло в результаті:

 25 торбинок - всі різні, кожен особливий, все шилося з добрими побажаннями:

Нехай наші хлопці повертаються з Перемогою та живими-здоровими!