15 червня 2014 р.

Хазяйную

...уже три тижні. 
Так довго за 25 років спільного життя я ще не жила без коханого, без господаря в будинку, в сім'ї. 
Освоююся. Намагаюся гідно примиритися з ситуацією. Не панікувати і не істерити (не одна я в такому положенні зараз опинилася). 
Так виявилося в моєму житті, що я завжди була за міцними чоловічими плечима - спочатку за батьківськими, а з 17 років вже за плечима свого коханого хлопця (котрий з часом опинився законним чоловіком). Зараз же мені доводиться дізнатися і іншу частину життя жінки - самостійної жінки. 
Дуже незвичне те діло!
Мимоволі доводиться ставати відповідальною господинею, вміти розумно розпорядитися грошима (щоб ще їх вистачило до повернення годувальника... тобто на абсолютно невизначений час((, кожен раз в крамниці вираховувати кількість продуктів й розумно наповнювати холодильники, вчасно сплачувати рахунки, вчитися користуватися громадським транспортом у своєму місті, тримати в голові масу незвичної інформації (час роботи якихось установ, потрібні телефони та імена, розпорядок роботи та відпочинку наших знайомих, котрі допоможуть довезти нас до дачного селища...), навчитися там користуватися електронасосом, щоб накачувати воду в бак, а ще вивчити всі набори ключів і їх замки і не забувати при необхідності закривати вікна і відключати електро-і водопостачання. І все це - на 3 хати (квартира і 2 дачних ділянки - наш і старих-свекрів).
Зізнаюся, спочатку я трохи розгубилася. У мене це зазвичай виражається не в сльозах слабкості, а в люті. Такий вже характер. Істинно козачий. 

Це потім, з часом я обдумала ситуацію, згадала про тих жінок, кому набагато гірше за мене (це сильно витвережує в будь-яких найскладніших життєвих ситуаціях). Я ж зараз просто чекаю свого коханого додому - живого і здорового... 
На щастя, є діти. Вони не дадуть розслабитися і опустити руки. Вони змушують вести розмірене і звичне життя. 
І вже не так важливо, що малий (вдупішило) може захлопнути вхідні двері дачного будиночка і тобі доводиться (авжеж, матюкаючись про себе)) тягнути драбину від одного сусіда, щоб інший сусід (молодий і спритний) зміг вирізати сітку у відкритому вікні-склопакеті 2 поверху і влізти в будинок та відкрити його нам зсередини.

То вже дрібниці. 
Як і тля, що розплодилася на молодих пагонах троянди і плодових дерев у саду (я так і не навчилася користуватися великим розпилювачем і робити грамотні розчини для обробки). Як і недороблена нова компостна куча. Як і перегоріла лампочка (дуже хитра і куплена не в нашому місті). Навіть дві... Як і ніж газонокосарки, що затупився (і трава твоїх галявин виглядає, не як зрізана, а як зірвана):
Взяти себе в руки допомогли уроки історії. 
Я дуже до речі згадала про побут українських козаків, коли чоловіки йшли у воєнні походи (захищати кордони Січі), а жінки на місяці залишалися вдома - вести будинок, виховувати дітей, поратися з худобою, наділами-городами ...
Складно порівнювати, що важче жінці - вести натуральне господарство в ті старі часи або міститиме квартиру і дачні ділянки зараз? 

Не стану сперечатися. 
З худобини у мене всього-то їжачок, ящірки і білка. З ними турбот мало. Слимаки хіба що не дають спокою-(

Нічого. 
Впораюся. 
І з городом, і з поливами в спеку, і з газонами (треба б підживити їх). І з врожаями ягід-овочів-трав. І з їх переробкою (вже активно сушу полуницю, кріп і ромашку).


Незважаючи ні на що, мені вдається поки ось так:


Розумію, наскільки буде приємно коханому приїхати додому і побачити не "розруху", а затишок і порядок.
Тільки б все скоріше закінчилося! Тільки б настав мир в Україні.

21 коментар:

  1. Тримайся, моя люба! Ми всі молимось за наших хлопців та чоловіків! Вони мають повернутися з перемогою!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Тримайся! У тебе дуже гарно все виходить!!! Скоро все скінчиться и все буде добре!!!
    ...по моєму, ти трішечки прибідняєшся - альпійська гірка тебе здала з потрохами))) А ось я розумію як тебе налякали захлопнуті двері і як ти зраділа відчиненому вікну))))

    ВідповістиВидалити
  3. Нарешті дочекалася цього посту від Вас, Олю. Вже й непокоїтись почала. Та скажіть же, як там Вашому чоловікові ведеться? Нехай би нашим хлопцям вистачило мужності та здоров'я. Не маю сумніву, що Вам вистачить сил дочекатися повернення дорогої людини.

    ВідповістиВидалити
  4. Трудно конечно оставаться и за хозяина, и за хозяйку... И главное что рядом есть дети (как раз те которые с шилом : ) ), именно они вырывают из мыслей, которые крутятся по кругу. Муж обязательно вернется, а ты будешь собой гордится, что со всем справилась.
    У вас там очень красиво, худоба - впечатляет ))), цветы хочется понюхать, а на газоне поваляться.
    А захлопнутая дверь - знакомая ситуация, меня сын 2,5 лет на балконе закрыл и в доме никого, как я вынесла эту дверь до сих пор не знаю)))

    ВідповістиВидалити
  5. Боже! Яка краса у тебе ,Олю ,вдома. Навіть не думала, що ти власниця такого багатства! А дітки які гарні! Олю, ти впораєшся , от побачиш і буде все добре!

    ВідповістиВидалити
  6. Что сказать - сил тебе и молись, непонятная ситуация, жаль что нельзя что-то поменять матерям и детям :(((

    ВідповістиВидалити
  7. ти така славна господинька!!! все чудове!!!

    ВідповістиВидалити
  8. Оля, ты молодец! я ждала твой пост.. и в итоге пропустила.... все будет хорошо! У тебя уже хорошо-дети сыты, здоровы, дома и в саду -красоты... Господь милостив, все уладится.

    ВідповістиВидалити
  9. Дівчата, спасибі вам всім за коментарі підтримки!
    Благодарна всем вам за добрые слова!
    Меня держит природный оптимизм и вера в лучшее.
    Спасибо всем!

    ВідповістиВидалити
  10. Хороший такой пост у тебя - теплый, искренний! И за каждой фразой так много стоит... ситуации, размышления, сила характера... жизнь! Цветаночка-Олечка, держись, дорогая!! Ведь наша любовь, молитвы, оптимизм, вера - способны много сделать, на многое повлиять, оберечь наших любимых... Обнимаю!

    ВідповістиВидалити
  11. Олечка, я тут по весне грохнула гаджет ПЧ - и вот до сих пор восстанавливаю блоги, на которые почему-то в "Списке чтения" блоггера не было подписки. Вот и твой блог, оказывается, в гаджете ПЧ был, а в списке - отсутствовал. А я тем временем соскучилась по тебе и твоим постам, думала, что не пишешь ничего, поэтому и нет в ленте от тебя новых постов. А у тебя такие новости за это время...

    Держись, моя хорошая, сил тебе и терпения! Дай Бог скорейшего разрешения и успокоения ситуации! И пусть твой муж поскорее вернётся в ваш уютный зелёный дом! Очень сочувствую и сопереживаю тебе!

    ВідповістиВидалити
  12. Оля, как хорошо у тебя в саду! Белый и синий цвета - как люблю их! Сынок у тебя - славный, и как хорошо вам вместе, сразу чувствуется!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Белый и синий. Ты это заметила, да? -) Сейчас у меня солирует желтый (роза, лилии, лилейники, очитки)...
      Танечка, очень рада тебя здесь "увидеть". У меня сейчас крайне редко выпадает возможность побывать в Сети. А уже желания читать блоги - и того меньше-(( Надеюсь, ты меня извинишь, что редко бываю у тебя и не комментирую.
      Спасибо тебе.

      Видалити
  13. Оля, часто о тебе думаю! Очень хочется верить, что скоро весь этот ужас закончится и твои дети будут радоваться возвращению папы! Пиши чаще, хоть просто так, чтоб мы все знали, что у тебя все в порядке!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Таня, спасибо тебе за участие!
      Постараюсь опубликоваться...

      Видалити
  14. А чего это сменился русский на украинский? Без объяснений. Срашно?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Таня-голубинка, я с марта веду блог на украинском языке и своим читателям причину поясняла. Так же, как и объясняла причину написания одного недавнего поста (в виде исключения) на русском языке.
      А пытающимся здесь иронизировать по этому поводу, могу предложить поискать себе какие-нибудь полезные занятия. Отвлекает от всяких глупостей, знаете ли.

      Видалити
  15. Низкий поклон вам..жёны и мамочки ..наши мужья защитили от Чернобыля..ваши защищают нас от террористов...молюсь и очень хочу в Украинский Луганск........Отдохнула душой у тебя в блоге...побывала у тебя в гостях..очень красиво...я не была дома 4 месяца..очень скучаю.....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. milena60, спасибо за комментарий. Держитесь и вы. Верю, что всё у нас у всех будет хорошо (поскорее бы!).
      Заглядывайте.

      Видалити
  16. Дай Бог вам сил и терпения! А вашим защитникам от всего сердца желаю победы над оккупантами и бандитами, и чтобы все они вернулись домой живыми и здоровыми.Ваш сад просто чудесный, такой уютный и ухоженный.

    ВідповістиВидалити

Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...