Лазневі рушники

                            Мої любі чоловіки почали разом ходити в лазню!                                           Молодший вже підріс й разом з татом став завсідником лазневих процедур.                             З такої нагоди мамуся пошила їм обом спеціальні рушники.                                    

Ні, це не вишивка. 

Це вставка тканини з принтом вишивки Тернопільскої фабриці. Стільки ідей дарує вона мені! =)

Рушник для тата:

Трохи подробиць для допитливих. 
Основа - банний рушник. Допоміжні - широка резинка, стрічка велкро ("липучка") та тканина оздоблення.

Ось так воно виглядає в полу-складеному вигляді:

Рушник для Макара:

"Вишивку" (тобто, смужку тканини) я додатково прострочила на рушник декількома прямими швами різного направлення (імітація стьобання). в подальшій (нещадній)) експлуатації не було зморщування. Поки (вже місяць) це працює.

Ось наш "красень" - на лазневому полоці після "покарання" віником =)

Мандрівка Україною_ Частина 9. Чернівці і Хотинська фортеця

 Закінчення подорожі.
Ось вона вся:

Частина 1.  Тунель кохання

Частина 2.  Рівненський зоопарк

Частина 3.  Дубенський замок

Частина 4.  Козацьки Могили

Частина 5.  Кременецька фортеця

Частина 6.  Тернопіль

Частина 7. Коломия

Частина 8. Заліщики

Тепер був фактично шлях додому. Але ж ми його просто так не змогли проїхати! =)

Ми завернули до Чернівців, помилуватися маленьким Парижем.

Часу було небагато, тому що ввечері потрібно вже бути вдома (відпочити роботою і школою). Тому ми просто проїхались крізь все місто. І це було фантастично, повірте! 

А ми на дачі!

Спостережливі читачі по нерегулярному відвідуванню моєї блогодомівки та блогодомівок моїх блого-друзів, мабуть, вже давно здогадались, що ми знов мешкаємо в місцях, де ґаджетами майже не хочеться користуватися.
Навпаки, хочеться примружитися на сонечку

... проводити багато часу на галявинках ...

... біля сіренького котика ...

... біля квіточок ... 

... і кущів ..

... збирати полуниці, спостерігати полохливих трясогузок, проводжати поглядом кружляння над дахами лелек в пошуках їжі для пташенят, та слухати співи солов'їв, крики павичів з сусідньої вулиці, ганяти надокучливих дзиґ, лікувати збиті коліна Макару... н-даа, ну то таке, не без цього ;) 
Дачний сезон розпочато!
Як бачите, цього літа додала трохи креативу своєму ландшафту. 

Взагалі, це літо вдалося якесь стрімке, нахабне - спека стоїть, як в липні! І як доречно в ці самі дні нам вдалося виграти діжку пива в акції на честь ну дуже круглого ювілею "Львівське-1715"!

 "Прокутили" ми її, як водиться, весело й не самі! Вся Славута на вихідні відпочиває на дачах, тому зустріч Макара на вулицях дачного селища зі своєю улюбленою вчителькою - то звичайна справа ;=) 

Котика бачите?
А він є! -) 
Хатньою тіваринкою він не захотів ставати (мабуть, позначилися гени). На дачах він розпочав "доросле" життя (стервець такій, бліх і гельмінтів йому вивели, а він!..) - з нічними піснями, тижневими загулами, укусами кліщів (вже від 2-х його врятували),  обороняючи свою територію від чужих котів і періодично отримуючи від них пілюлей (ось, задня лапа зараз в йоді), але то життя =)
Зате ганяє пташок, скаче за слимаками, грається з хрущами, і всюди, де мама розпушила грядки або квітники, Собакін має ексклюзівний LC. Помічник, одним словом!

Мандрівка Україною_ Частина 8. Заліщики

Друзям з Блогеру скажу по секреті, що не встигаю описувати свої подорожі. Катастрофічно не встигаю!
Тому, вольовим рішенням відправляю весь травневий цикл "Мандрівка Україною_..." в липневі публікації минулого року (де їм і належить бути).
Декілька днів ще повисить новий пост, а далі з цім циклом можна буде завжди ознайомитись, якщо кликнути на відповідну картинку на лівий панелі.

• Частина 1.  Тунель кохання
• Частина 2.  Рівненський зоопарк
• Частина 3.  Дубенський замок
• Частина 4.  Козацьки Могили
• Частина 5.  Кременецька фортеця
• Частина 6.  Тернопіль
• Частина 7. Коломия

Описую останній день тієї подорожі. 

З Коломиї ми попрямували на Чернівці - це вже майже поворот додому (див. мапу).

День був сонячним та дуже гарним для світлин. Ми не стримувались -)

А ось те, заради чого ми звернули з траси - види на село Заліщики.

Вишиті сорочки для татуся та синочка

Сорочку для тата я назвала "Весняне Полісся".

Ще на весні вишита, зшита та носиться замовником ця вишиванка, котра у мене стійко асоціюється з весняним лісом. 

Показую її:




Орнамент, кольори ниток та модель сорочки - все, як хотіла замовниця 

(гарна жіночка робила подарунок своєму чоловіку)).

Я додала мережок та декілька швів.

Мандрівка Україною_ Частина 7. Коломия

Сама собі пообіцяла закінчити опис нашої травневої подорожі ще цього року, тепер маю клопіт напередодні НР =)

Треба якось запам'ятати, нарешті, що не можна відкладати на потім такі справи.

Отже, звітую (насамперед перед собою)):

• Частина 1.  Тунель кохання
• Частина 2.  Рівненський зоопарк
• Частина 3.  Дубенський замок
• Частина 4.  Козацьки Могили
• Частина 5.  Кременецька фортеця
• Частина 6.  Тернопіль

Шлях до Коломиї...

Самі неприємні спогади, котрі гальмували, варто зараз зізнатися, мій опис...

Спочатку дорога від Тернопіля була сповнена гарних краєвидів. Особливо, коли ми їхали вздовж Дністра. 

Мандрівка Україною_ Частина 6. Тернопіль

Початок мандрів

• Частина 1. Тунель кохання
• Частина 2. Рівненський зоопарк
• Частина 3. Дубенський замок
• Частина 4. Козацьки Могили
• Частина 5. Кременецька фортеця

З Кременця ми рушили на Тернопіль.

Загалом ця місцевість відрізняється від інших підвищеним почуттям патріотизму (як на мене). Це завжди було у підсвідомості волинян, подолян, буковинців, галичан та всіх західняків загалом. А зараз, після Революції Гідності, це вийшло назовні. Майже кожне село або місто поряд з дорожнім вказівником назви населеного пункту зустрічало (та потім проводжало) нас флаґштоком з прапором, а частіше - двома: синьо-жовтим і червоно-чорним. Авта, заправки, крамниці, приватні садиби, хвіртки, балкони прикрашені українськими прапорцями (про адмін.будівлі вже не кажу), бильця мостів і переїздів, автобусні зупинки, паркани, брами, водяні колонки - пофарбовані тими самими кольорами.

Мандрівка Україною_ Частина 5. Кременецька фортеця

Початок мандрів

• Частина 1. Тунель кохання
• Частина 2. Рівненський зоопарк
• Частина 3. Дубенський замок
• Частина 4. Козацьки Могили

Рушаємо далі.

З с.Пляшева ми спочатку хотіли було поїхати подивиться Чортів камінь. Але місцеві мешканці, подивившись на нашу автівку (мінівен, есічо, європейського походження)), задумливо похитали головами: "Ви там свої колеса й залишите, там дороги майже нема..."

Отже, не судилося. Якість доріг нам ще не раз вставить палиці в колеса (каламбурчик!). Ну, про це буде далі.

Прямуємо на Кременець!

Кременецький замок (а скоріш, все ж, фортецю) в туристичних путівниках часто називають перлиною Поділля. Навіть зараз, стоячи в розвалинах, фортеця вражає!

Для допитливих: Вікі, інфа Туристу, Історія фортеці, 

Розташована вона на Замковій горі (ось ми підіймаємося автівкою - де ще асфальтовою дорогою, де вже давньою бруківкою):

Мандрівка Україною_ Частина 4. Козацьки Могили

Початок мандрів

• Частина 1. Тунель кохання
• Частина 2. Рівненський зоопарк
• Частина 3. Дубенський замок

Продовжую розповідь про нашу весняну мандрівку (поки рік не закінчився)).

З Дубно ми попрямували на с.Пляшева, де знаходиться Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили».

Повну інфу можна дізнатися з Вікі, з газети "Історична правда", з Сайту-"Музею". Я же вам розповім про наші враження та покажу світлини.

Мандрівка Україною_ Частина 3. Дубенський замок

Початок мандрів:

• Частина 1. Тунель кохання

• Частина 2. Рівненський зоопарк

Виконую обіцянки, допоки не пройшло півроку =) 

Продовжую опис нашої травневої мандрівки.

З Рівного ми тоді поїхали на захід країни - в славетне місто Дубно: