29 листопада 2014 р.

Ідентифікація ...бочки

Нарешті!
Нарешті я це почала робити!
Тим літом, тим спокійним, мирним літом, коли ще нічого не віщувало, у мене було багато задумок, і я навишивала на дачі купу цікавинок. Їх залишилося тільки оформити... Але ви знаєте, що сталося восени рівно рік тому... І мої руки тоді опустилися... Я довго не могла ані шити, ані вишивати, ані творити щось безневинне і в рожевих шмарклях миле, відмежувавшись від дійсності
Зараз таке почуття, що ми, українці, прожили не рік, а цілу вічність! Такій він був ємний, багатий на події, потрясіння, кардинальні зміни у свідомості, переоцінки цінностей. Хтось скаже, що нічого, мовляв, не змінилося, все в країні і суспільстві залишилося як і раніше (а найпесимістичніші додадуть ще багато чого -((. Але я впевнена, що і країна кардинально змінилася, і сам українець. І назад дороги вже немає ("мамо, народи мене назад" не вийде). Мені здається, саме в 2014-му кожен з нас, нарешті, остаточно і безповоротно усвідомив себе НЕ громадянином населення, що живе на території України, а - саме УКРАЇНЦЕМ як частинкою народу, згуртованої єдиної нації.
Тепер у мене зовсім другий настрій. Я багато творю-вишиваю. Несподівано у мене менш ніж за рік народилося 3 (три!) вишиванки і десятки обкладинок для паспорта. На них українськи традиційні орнаменти і така робота мене дуже допомагала пережити ці місяці. Я майже перестала шити... Досі підсвідомо уникаю ті рукоробні місця і проекти, де мої погляди, м'яко кажучи, не поділяють (рано чи пізно епідемії зникають, але я не доктор)...

Але це був розлогий зачин, далі будуть нові рукотвори.
Отже, багато з моїх читачів знають мене як запасливу ґаздиню. То так і є, але наскільки я запаслива, не всі здогадаються ;-)  Останні років 6 я переважно засушую пряну зелень, ягоди, фрукти, деякі овочі, трав'яні збори для гарячих вітамінних напоїв. Агрегат у мене добрий (майже профі-), тому якість сушіння тільки спонукала мене на більші об'єми смаколиків.  
Одразу постало питання - як і де зберігати ті смаколики? Здавалось б, самий ліпший спосіб зберігання - в скляних файних банках (і видно, і по науці)). Але заховаєш їх десь далеко у шафі - забуваєш про наявність, виставиш на видне місце - сушіна з часом псується на світу (колір блякне, неапетитно виглядає).
І одного разу я знайшла вихід - діжки відра бочки з-під топінгу до кави, що мені навезла донька у великій кількості в бутність свою баристою в кав'ярні! Я ж підозрювала - хорошие сапоги, надо брать! міцні, фольговані зсередини, з міцною капроновою кришкою, знадобляться!
Зберігаються мої запаси в цих бочках відмінно! Не сиріють, не псуються, не втрачають колір, смак і вітамінність. А от самі бочки-то непрозорі, що там в них лежить - неясно... Проблему треба було якось вирішувати. Красиво вирішувати (рукодільниця я чи де?))
Так ось вам і розгадка назви поста:

Я їх ідентифікувала!  Не всі, але більшість (є потенціал для творчості і пошуку потрібних схем))
Насолоджуйтесь переглядом і моєю знахідкою:



Дражнюся об'ємами запасів (думаєте, я за літо одну таку бочку полуниць насушила? =):

Каюся, з назвою дещо збрехала: замість "Суниця" тре було вишити "Полуниця". То я тоді час вирішила зекономити на вишивці (ой, як багато зекономила! -))

Як це робилось?
Стрічка-канва (біла Аїда 14ct і сірий льон), вишивка, широка і щільна текстильна резинка (важко сказати де саме вона застосовується у шитті, тому без пояснень - купила там, де її був великий вибір по ширині і забарвленні):


Вишила вподобані дізайни на стрічках, пришила до кожній резинку білизняним закритим швом "в замок" з двох боків.

Вуа-ля!
На 8 бочок - майже 2 м. резинки (і трохи менше стричок загалом).

Люблю свої чаї... Помітили, так? =)
І печиво солене полюбляю з кунжутом або соленики з кмином. В бочках вони завжди залишаються хрусткіми -)







Ось ще тут можна розгледіти як пошито і як виглядає ззаду та з боків:


Ну а ці бочки з мигдалем і грецькими горішками вже просять і чекають на свою достойну ідентифікацію:

23 коментарі:

  1. Оля -- чудово зроблено!
    Про твою вкусняху сушену згадую тут, згадують в Тернополi - памятаеш, ти прислала до Тернополя таку класну тканяну откриточку та гору всякого свого сушення? О, сунички забрала Катруся, яблуки -грушки - ми з мамою... Згадуемо...Смачно було, краще за цукерки!
    Откриточку бережу та шаную.
    Сушку також хочу купити. Але все чогось недостае. То грошей, то часу...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О! А я вже і забула! -))
      Дуже приємно було пригадати ті часи, Галю. І приємно знати, що ти ту листівку бережеш =)
      Дякую!

      Видалити
  2. Классно как получилось! Обожаю всякие баночки-коробочки-бочечки))) А вышивка делает их такими милыми и уютными. Очень понравилась идея с резинкой. Удобно и практично.
    Прибалдела от засушенной клубнички))) Ммммм... смакота!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Винахідливо!
    Запаси приголомшують! Як казкова білочка - все до дупла))) І мигдаль у вас на дачі росте,здається...
    А яка в тебе сушарка?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. =) Білочка! Влучно, Оль -)
      Мигдаль - нє, Оля, на дачі ніяк не наважуюсь його навіть для цвітіння висаджувати: боюсь, взимку замерзне, та й квітне він ще тоді, коли ми в місті. Ці горішки - з анексованої території =(
      А сушарка в мене така Езідрі, модель Snackmaker (FD 500). Купували давно, тому... ціни на неї зараз аж лякають -( Хоча, й тоді вона була дорожча за ті, що в супермаркетах лежали. Зате вона мені чесно працює вже кілька сезонів добами. Свою ми купували в м-не мережі Городник (потім лотки й сітки докуповували до мах).

      Видалити
  4. Оля, ну прям вся слинкою стекла! Таке все смачне - і вишивка, і баночки, а особливо знаючи, як то все пахне і смакує!...

    ВідповістиВидалити
  5. такая замечательная идея, вышивки такие домашние, уютные !!!! мне тоже идея с резиночкой понравилась,спасибо!!!

    ВідповістиВидалити
  6. Дуже класно вийшло. Можу ще підказати щоб пофарбувати акриловою білою фарбою самі баночки і буде взагалі стильнючо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, дівчатка!
      Юля -)
      Галина, пользуйтесь идеей!
      Ірина, про фарбування думала, але так руки й не дійшли (так не люблю я цю "ремонтну" справу!))

      Видалити
  7. Суперово!
    Цветана, а печиво - хто автор схеми? Якраз зараз шукаю маленьку схему печива і здається ця може мені підійти.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тася, дякую!
      Вишивала позаминулого літа, тому де цю схему зараз шукати... навіть не збагну -( Пам'ятаю, що тоді в пошуках дуже багато перелопатила файлів на компу. Здається, то була книга схем на кулінарну тему. Як наткнуся, обов'язково надішлю, Тась!

      Видалити
  8. Як завжди - стильно й гарно! Мої аплодисменити і трішечки заздрості - я вже кілька років не можу собі насушити смаколиків, немає ні де, ні як... (((
    Тож приєднуюсь до побажання смачних чаювань! ...аж запахло... Піду, хоч якого-небудь собі чаю зроблю, а то стечу слиною...

    ВідповістиВидалити
  9. Дуже гарно! Цветана, я випадково потрапила на ваш блог. У вас дуже цікаво!! І потрапила саме на те, як ви робили вертеп. З тих пір я спокійно спати не можу - так собі хочу такий вертеп зробити на слідуючий рік. Ви не могли би поділитися схемками, будь ласка?)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. TosikL cross-stitch, дякую за приємні слова!
      Про Вертеп... дуже вас розумію, якраз на днях довишила останню фігурку, набила іїх всі, розставила... Така краса вийшла! Сама милуюсь -)
      TosikL cross-stitch, у вас є блог?... не знайшла вас... А ви не пробували звернутися до Олі (автора СП)? У неї права на поширення схем Вертепу, за домовленістю я не маю права це робити.
      Спробуйте спитати в Олі. Дякую за розуміння.

      Видалити
  10. Клас! Твоє сушені "цукерочки" ми й досі пам'ятаємо :-)) А тепер вони в тебе так красиво зберігаються! А влітку обов'язково зроби ці бочечки, ще й одноколітними :-)))

    ВідповістиВидалити
  11. Відповіді
    1. =) та зрозуміла одразу, Ларис -)
      Знаєш, тааак не хочу фарбувати (не люблю!(((
      Кароч, така я, ось -)

      Видалити

Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...