14 лютого 2015 р.

Коралі з дукачами. Панські забаганки

Ну... не зовсім панські, і не зовсім забаганки -)
Звичайні такі прикраси українських дівчат і жінок, що носились ними в Україні якихось 100 років тому. Про ці прикраси багато є інфи в Неті, не стану тут її передруковувати, прогуляйтеся самі (там є багато цікавого). 
Як й рушники, вишиті сорочки, скатертини, таки прикраси передавалися в родинах з покоління в покоління.
Коли я гостро стала ідентифікувати себе з Україною (десь з 2005 р.), я попервах дуже журилася, що за визначенням не маю такої собі скрині з "багатствами" - родових рушників, сорочок з історією... а потім ще узнала про цей елемент етнічного костюма українки.
Але ж чого журитися? Не має? - то треба створити ту скриню! А то діточки колись спитають =)
Рушників та сорочок там вже є декілька. Навіть одну лляну крайку сама створила.  Справа за прикрасами!
Багато милувалася давніми світлинами прикрас, музейних експонатів, надихалася роботами Роксоляни Шимчук, моніторила "ринок" коралів в Україні, їхні види, походження та різноманітність (а також вартість((
Хотілося собі таки прикраси, щоб дійсно стали варті тієї "скрині", що створюю для передавання наступним поколінням (доньці, сину, майбутнім онукам). 

Отже, було зібрано все срібло (що роками нами не носилось, набридло або зламалось), 
було обрано декілька файних монет зі власної колекції та були придбані 3 низки індійських круглих коралів (D 0,8 мм і 1,0 мм), 
від ювеліра додались камінці (темно-зелений опал та крупні фіанити).



Пан Август (наш місцевий ювелір) підійшов до роботи творчо - дукач набув вражаючого "банту" (якій шляхетно почорнів ;)) а моє майбутнє коралове моністо - срібні намистині-деталі.
Далі вже творила я. Тренування було здійснено на кішках на сучасних недорогих перлах та з недорогою фурнітурою (втім, їх теж можна носити)): 










І врешті, я створила-зібрала до купи ось цю красу-прикрасу:



З кожною монетою у мене пов'язана своя історія, тому я навмисно не хотіла купувати старовинні дукачи (або їхні реконструкції під "західних імператриць" або зовсім під східних - з ворожими двоголовими птахами -(


Щось привезено нами з мандрівок, щось привезено й подаровано близькими та друзями.

Багато монет зустрічаються лише в приватних колекціях - їх вже немає в обігу (як то європейські шилінги, марки, франки, ліри).

Милуйтеся:

Ще й на браслет цяцянок вистачило. 
Тішусь!
Корал зблизька. 
Важкий за вагою, але теплий камінь (срібні намистини порівняно з ним несподівано довго холодять шкіру). 
З такою структурою каменя - можна милуватися годинами тими звивинами і крапочками...
Розповім ще трохи про бант з дукачем.
Монета, яку я обрала, носить назву "Різдво Христове".
Цікаве, що у 2001 р.  кращою в номінації "Найбільш надихаюча монета" визнана українська срібна монета "Різдво Христове". Художником і скульптором монети є Роман Чайковський.
Монета "Рождество Христово"
На лицьовій стороні (аверсі) цієї монети між фігурами двох ангелів розміщені зображення малого Державного герба України, номінал в гривнях та рік випуску.
На зворотному боці (реверсі) в обрамлені символічних геометричних фігур відтворено біблійна легенда про народження Ісуса Христа: в сяйві Віфлеємської зірки зображена Богородиця з немовлям в оточенні свійських тварин і волхвів з дарами.
Щоб мені не було нудно ;) я підготувала змінні стрічки для свого дукача.
Перша - темно-коричнева бархатка (оксамитка), друга - темно-червона:

Третя - декоративна жакардова стрічка, котру я настрочила на чорну бархатку: 









На кінці стрічок пришила контактну стрічку (велкро) і ними стало користуватися зовсім зручно - обирай під любу сорочку! 
Ось як вони виглядають (може, кому стане в нагоді, бо знаю - деякі мої коліжанки вже придбали й собі дукача)):





Вигуляла на урочистому заході, зручно (і визнаю - бомбезно себе почуваю з такими прикрасами під свою вишиту сорочку))!

17 коментарів:

  1. Оля, це неймовірно!!! Для скрині у мене трохи є ще вишитого моєї прапрабабусею ))) але прикраси!!! Хочу!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Юлю!
      Класно, що в тебе є бабусине у скрині!
      Бажаю здійснити побажаньки й з прикрасами!

      Видалити
  2. Цвєтаночка, ти мене просто приголомшила!!!! така краса!!! в мене просто слів не вистачає! аж дух перехоплює!!!! в мене тільки "охи" і "ахи" залишилися в голові! я просто в захвати від ідеї, від коралів і дукача! якщо про коралі я знала: що це таке і що з ними робити, то дукач став для мене повною несподіванкою! дякую за таку пречудову лекцію, піду далі пізнавати цю частину української культутри :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Елена!
      Я раніше сама не "бачила" ці прикраси в костюмах українок - помічала тільки сорочки. Але ж до всього приходиш в свій час.

      Видалити
  3. Ох! Оце багатство-розкіш ;) Носи з радістю!

    ВідповістиВидалити
  4. Яка краса! Ви - справжня майстриня, а також УКРАЇНКА!

    ВідповістиВидалити
  5. Благодаря тебе - отправилась тоже почитать, оказывается - шесть ниток коралловых бус стоили как пара волов! :)
    А твои так вообще бесценное сокровище! Выглядят основательными и очень дорогими! Настоящее приданное из скрыни. :)
    А еще ты так подготовилась! Основательный подход :) (ювелир пан Август!), и проявила такую фантазию!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ну... я така, основательна =))
      Пан Август Вольський - ага, він справжній майстер ювелірних справ, етнічний поляк, має в Славуті майстерню й крамниці. А ще він справжній патріот України - навіть по його виробах це помітно (можна в ФБ подивитись).

      Видалити
  6. Цветана,боже,яка краса!!! я теж хочу створити собі дукача!! Скажи,а ювелір трохи застарів монету??,бо в мене є срібна гривня,але вона дуже блискуча.

    ВідповістиВидалити
  7. Ви молодець, Цвєтано! Ваш дукач - це щось неймовірне, запав мені у серце. Бачила Ваші фото у вишиванці - супер! А з дукачем не фотографувались? Ну дууууже прагну побачити.

    ВідповістиВидалити
  8. а як можна звязатись з Августом Вольським?? дуже гарны в нього роботи, шахи його безподобні... щиро вдячна наперед

    ВідповістиВидалити
  9. А можна у вас такий замовити і яка ціна буде?

    ВідповістиВидалити
  10. Ой, мабуть доведеться мені почекати з дукачем, бо щось є така підозра, що немає у мене на нього срібла :/ А от дукати з монеток - це вже більш вірогідний варіянт.
    Шкода, у мене теж скрині немає :( Є одна невідомої давнини, пофарбована у радянську синю фарбу, але там ніяких старовинних вишитих сорочок чи рушників "грець ма". І так за себе образливо у цьому сенсі, наче я не знаю свого роду нібито. Я твердо вирішила створити собі "скриню" десь за рік чи два після захоплення вишиванням, коли зацікавилась саме традиційними речами. Вже почала наживати вишите добро для неї :)Дуже багато туди хочеться покласти всього, що ще є тільки у мріях :))) І я згодна з Вами, куповане, а не передане у спадок від родичів- це зовсім інша справа, інші відчуття, інша "аура", якщо можна так висловитись.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ірина, вітаю в моєму блозі! Хоч я зараз нечасто тут буваю, але приємно, що заходять старі і нові друзі.
      Дякую за коментар. Я вам пораджу(якщо дуже хочеться собі дукача) зайти до ювелірної майстерні у вашому місті і попитати ювеліра. Він дасть пораду і по сріблу, і по роботі, і по затратах. Якщо він не зрозуміє про якій виріб йде мова, роздрукуйте зображення дукача (або принесить йому на ел. носії/передайте по ел.пошті). І там будете бачити, що буде виходити.
      Зі скринею... так, ви мене дуже добре розумієте =) Ну нічого, все в наших руках! Удачи!

      Видалити

Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...