Як корисно вчити уроки з дитиною!
Особливо, якщо ти вчився в іншій державі (прастігоспаді!).
З дочкою вчитися не виходило - у мене тоді знання української мови були на рівні розмовного суржику, тому за мене віддувався коханий, я тільки підключилася на етапі вивчення донькою німецької мови та написання творів і письмових робіт з мов (вголос я розвивала думку російською, дотер слухала і писала на той, на якій було задано: українською, польською або англійською))
Отже, по порядку.
Якось на ринку в колоритній бабці я випадково купую в'язку красивої рослини. Бабулька-травниця киває і захоплено шепоче мені, що я ж напевно знаю, рослина ця корисна, нерви лікує? ...напевне, у мене тоді вид був ще той=), проте, я букетик цей хотіла просто повісити на кухні, щоб прикрасити її по сезону. Бабця ж мене переконувала, щоб я обов'язково подивилася в тому залізному ящику про верес (він, ящик, у мене повинен бути - "у вас у всіх він зараз є")!
Почувши назву рослини, для мене нарешті відкрилася таємниця всіх українських назв місяців! І здогадки мої розвіялися, коли потім ми вчили з малим уроки по підручнику "Природознавство" для 2 класу.
Виявляється, не все так очевидно було і з тими місяцями, які я вважала "легенькими".
Хто не знав (як я) чи погано (або дуже давно) вчився у 2-му класі, напишу ці секрети:
Март - БЕРЕЗЕНЬ. Назва походить від назви промислу - березол (заготівля березового вугілля й попелу, яки використовували для виготовлення скла). У народі його також називали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, полютий, соковик, красовик.
Апрель -КВІТЕНЬ. Саме в цей час починає квітувати земля. Також в народі були уживаними і інші назви: лукавець, апріль, дзюрчальник, краснець, водолій.
Май - ТРАВЕНЬ. Земля вкривалася травами. У народі травень також називали: травник, громовик, пісенник.
Июнь - ЧЕРВЕНЬ. Назва місяця походить від слова "червець". Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). У давнину з неї добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цьго перший літній місяць мав назви: гедзень (знов комахи!), гнилець, кресень, ізок (коник), червивий місяць.
Июль - ЛИПЕНЬ. Дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. У народі його називали: білець, грозовик, дощовик.
Август - СЕРПЕНЬ. Назва місяця походить від слова серп. Серп - це знаряддя, яким жали зернові Інші народні назви місяця також пов’язували із жнивами: хлібочол, жнивець, городник, копень, спасівець, зоряничник, барильник, прибериха-припасиха.
Сентябрь - ВЕРЕСЕНЬ. Назва першого місяця осені прийшла з Полісся (ага, це в нас)). Справа в тому що на Поліссі у цей час цвіте верес - дуже цінна медоносна рослина. Інші назви місяця: ревун, зарево, сівень, бабське літо, покрійник.
Октябрь - ЖОВТЕНЬ. Все просто, це час жовтого листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер (костриця). В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Ноябрь - ЛИСТОПАД. Назва останнього осіннього місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже листя скинули. Тому в Київській Русі цей місяць звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
Декабрь - ГРУДЕНЬ (самий загадковий для мене місяць... був)). Назва останнього місяця року походить від слова груддя (росс.- комья). Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Пересуватися такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки (росс.- комочки). В давні часи цей місяць називався студнем. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
А хочете заглянути зі мною в підручникмалювання "Образотворче мистецтво" за 2-й клас?

Зовсім випадково побачила ці сторінки, коли на початку місяця обгортала підручники. Як докладно і доступно діткам викладено, да? Навіть тупий дорослий зрозуміє.
Ну просто готова відповідь на ту феєричну статтю про вишиванкові фобії деяких росіян -))
В підручнику навіть практичне заняття з моделювання сорочки є (оце ж бандерівці-хвошизди лютують, так?)

Ах да!
І зверніть увагу на рік видання підручника. Виявляється, пани табачник і янукович були ще тими націоналістами!=)
Ну а це вже Арішкіни підручники.
Колишні. Відкопала я їх ще вліткуіз заслання із дачної бібліотеки. Адже вони - те що мені зараз треба!
Буду потроху заповнювати прогалини в українській освіті.
Лікнеп, загалом.
А то, розумні ресурси то є добре, але "живі" книжки всяко ліпше.
Побажайте мені успіхів, друзі!
Особливо, якщо ти вчився в іншій державі (прастігоспаді!).
З дочкою вчитися не виходило - у мене тоді знання української мови були на рівні розмовного суржику, тому за мене віддувався коханий, я тільки підключилася на етапі вивчення донькою німецької мови та написання творів і письмових робіт з мов (вголос я розвивала думку російською, дотер слухала і писала на той, на якій було задано: українською, польською або англійською))
Отже, по порядку.
Якось на ринку в колоритній бабці я випадково купую в'язку красивої рослини. Бабулька-травниця киває і захоплено шепоче мені, що я ж напевно знаю, рослина ця корисна, нерви лікує? ...напевне, у мене тоді вид був ще той=), проте, я букетик цей хотіла просто повісити на кухні, щоб прикрасити її по сезону. Бабця ж мене переконувала, щоб я обов'язково подивилася в тому залізному ящику про верес (він, ящик, у мене повинен бути - "у вас у всіх він зараз є")!
Почувши назву рослини, для мене нарешті відкрилася таємниця всіх українських назв місяців! І здогадки мої розвіялися, коли потім ми вчили з малим уроки по підручнику "Природознавство" для 2 класу.
Виявляється, не все так очевидно було і з тими місяцями, які я вважала "легенькими".
Хто не знав (як я) чи погано (або дуже давно) вчився у 2-му класі, напишу ці секрети:
Январь - СІЧЕНЬ. У давнину в цю пору починали розчищення ділянок від корчів для весняної сівби. Такий промисел носив назву січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, тріскун, сніжень, вогневик, лютовій, просинець.
Февраль - ЛЮТИЙ. Просто тому що люту вдачу має. Попередні назви теж свідчать про його круту вдачу: зимобород, казибрід, крутень, а також оскільки він знаходиться на межі між зимою та весною - межень.Март - БЕРЕЗЕНЬ. Назва походить від назви промислу - березол (заготівля березового вугілля й попелу, яки використовували для виготовлення скла). У народі його також називали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, полютий, соковик, красовик.
Апрель -КВІТЕНЬ. Саме в цей час починає квітувати земля. Також в народі були уживаними і інші назви: лукавець, апріль, дзюрчальник, краснець, водолій.
Май - ТРАВЕНЬ. Земля вкривалася травами. У народі травень також називали: травник, громовик, пісенник.
Июнь - ЧЕРВЕНЬ. Назва місяця походить від слова "червець". Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). У давнину з неї добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цьго перший літній місяць мав назви: гедзень (знов комахи!), гнилець, кресень, ізок (коник), червивий місяць.
Июль - ЛИПЕНЬ. Дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. У народі його називали: білець, грозовик, дощовик.
Август - СЕРПЕНЬ. Назва місяця походить від слова серп. Серп - це знаряддя, яким жали зернові Інші народні назви місяця також пов’язували із жнивами: хлібочол, жнивець, городник, копень, спасівець, зоряничник, барильник, прибериха-припасиха.
зи: А слово серпанок (росс.- туман, дымка) походить від слова серпень? Чи навпаки? Адже такі явища природи характерні саме для серпня. Тоді ручне сільськогосподарське знаряддя праці тут ні при чому...
Сентябрь - ВЕРЕСЕНЬ. Назва першого місяця осені прийшла з Полісся (ага, це в нас)). Справа в тому що на Поліссі у цей час цвіте верес - дуже цінна медоносна рослина. Інші назви місяця: ревун, зарево, сівень, бабське літо, покрійник.
Октябрь - ЖОВТЕНЬ. Все просто, це час жовтого листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер (костриця). В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Ноябрь - ЛИСТОПАД. Назва останнього осіннього місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже листя скинули. Тому в Київській Русі цей місяць звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
Декабрь - ГРУДЕНЬ (самий загадковий для мене місяць... був)). Назва останнього місяця року походить від слова груддя (росс.- комья). Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Пересуватися такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки (росс.- комочки). В давні часи цей місяць називався студнем. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
А хочете заглянути зі мною в підручник
Зовсім випадково побачила ці сторінки, коли на початку місяця обгортала підручники. Як докладно і доступно діткам викладено, да? Навіть тупий дорослий зрозуміє.
Ну просто готова відповідь на ту феєричну статтю про вишиванкові фобії деяких росіян -))
В підручнику навіть практичне заняття з моделювання сорочки є (оце ж бандерівці-хвошизди лютують, так?)
Ах да!
І зверніть увагу на рік видання підручника. Виявляється, пани табачник і янукович були ще тими націоналістами!=)
Ну а це вже Арішкіни підручники.
Колишні. Відкопала я їх ще влітку
Буду потроху заповнювати прогалини в українській освіті.
Лікнеп, загалом.
А то, розумні ресурси то є добре, але "живі" книжки всяко ліпше.
Побажайте мені успіхів, друзі!




















.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)











.jpg)
.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)

