Що робити в Карантин?-2

Окрім того, що вже написала в попередньому пості, можна ще годувати пташок!

Гм, вважаєте, для цього багато часу не тра? Як би ж то!

Наші жирні відгодовані балувані бандерівські синички їдять багато і різноманітно - ну, ми ж їх постійно пестимо і плекаємо як хунтівських символів =)

У нас для цього навіть всі пристосування є:

• годівничка
• дротові гаки
• дерев'яна дошка
• молоток і цвяхи

Ну й, корм потрібен, авжеж! Різний і якомога більше! ;)

Отже, демонструю як ми вигодовуємо наших патріотичних птахів =)

Справжні ласощі для них - волоські горіхи! 

Чесно кажучи, це для мене виявилось справжньою несподіванкою! 

Що робити в Карантин?

...а напередодні запровадженому в нашому місті карантину ми примудрилися тиждень похворіти на ГРВЗ. Тобто, попали на 2-гу серію зимових 2-тижневих "канікул". Отже, всі розмальовки розмальовані-перемальовані, читанки читані-перечитані, мульти та кіна бачені-перебачені, гірки на санчатах їжджені-переїжджені, синці на дупці ногах від спортивного куточку биті-перебиті. 
Що ще робити дитинці?


Печиво вже пекли, пиріжки ліпили, витинанки витинали...

Навіть СПА-салон мені влаштовували! 
З ванночками, пілінгом, кремами, з подальшим мейк-апом 
(водночас я провела добру ревізію своєї косметики =)... 

Про педикюр вже писала? ...мабуть, то було в Мордокнизі...
Ось, дивиться, як наді мною знущається від нудьги мій школярик =)::


Аж тут новина від Міхо прокотилася нашими палєстинами телебаченням та Мордокнигою... ну та... про "горіхову мафію" на одеській митниці. Згадали й ми про свої мафіозні запаси горіхів свій добрий урожай з 2-х дачних дерев, що якраз сушився в здоровезній старій наволочці. 
Дістали з "засіків". Ман наколотив 2 здоровезні миски - і понеслась! ... на пару днів роботи хлопу:

З Днем Соборності, Україно!

Вірю, що незабаром, ти знов станеш Єдиною, як і раніше!

Отже, вишила цього тижня чергову патріотичну футболку синочкові.


Знов, за схемою Інни Коваль. 

Багато в неї подібних дизайнів - стилізовані тризуби, козаки, написи... 


Але мені ось ця впала до ока, з мапою Єдиної країни - як раз до Дня Соборності.

Сорочка Зимова, з "вогником"

Прочитайте мене, прошу!..
Прочитайте про душу мою,
все відкрите для Вас ношу!..
І відразу в полотна стелю...

Все так просто - слова, слова...
Ви по них зрозумієте суть.
Що ж мудрити? Сама вода...
що з джерел її воду п'ють!

Все так видно зі слів, це - Я!

тут нема чого й шифрувать...

а Ви спробуйте вишиття,

ті орнаменти прочитать!..

Інна Залізнюк (19 листопада 2014р.)

Баранчики як подарунок!

Знаєте, минулого року мене особливо потішили мої замовники!
От як часто вітають колеги один одного на новорічних (і не тільки) корпоративах?  - Якісь коштовні брендові тематичні об'єднувальні з натяком алкогольні сувенірні відверто щоб віддаруватися та забути? -  потрібне підкреслить.
Напередодні свят дуже рідко хтось замислюється про подарунки з душею - це ж не рідним та близьким, це ж "по роботі"! 

Але коли мені на початку грудня замовили 9 баранчиків з "укротканинки" для подарунків колегам на корпоративі, я дуже зраділа!

Різдвяна пошта

Іноді у мене трапляються напади мамкинської відповідальності і тоді я, як чумачечая мамуська, прусь до школи свого дитинча й чіпляюся до директора або вчительки з пропозиціями покращення шкільного або класного життя учнів. Ну, а якщо серйозно, то все одно я є головою батьківського комітету класу, так що таку поведінку мені можна вибачити =)  
Цього разу в моїй творчій голові виникла ідея започаткувати в нашому класі традицію привітання листами дітлахів із зимовими святами. Тобто, учні самі писали листи один одному, вітали кого хотіли та як хотіли на їхній власний розсуд.

В якості поштової скрині я зробила... ну й щоб ви думали? - чобіток! =)

Бюджетний варіант, в стилі крейзі-квілта, з використанням креп-сатину та атласу, які я ставила на підклад своїм чобіткам Тут, Отут і Тута. 

Багато випадів залишалось... ну чого добру пропадати?

Клаптярка я чи як? =)

Ось і народилась ідея - зробити чобіток трохи більше, ніж зазвичай, та перетворити його в так звану поштову скриню. 

Пряникова гірлянда

Якщо хтось з моїх читачів почав вважати, що я, окрім мандрівок, куховаріння, всіляких свят та просторікування в Блозі, перестала вишивати й шити, то він дуже глибоко помиляється! =)
Ось вам доказ номер раз!

Новорічними околицями

Вже багато років ми всією родиною сідаємо в автівку та починаємо відлік нового календаря з "привітання" вулиць міста, нашого лісу, дачі, околиць. Іноді доїжджаємо до сусідніх містечок, захопившись краєвидами.
Комусь це здасться дивним, але починаємо ми зі цвинтарів. Відвідуємо могилі рідних та близьких. "Вітаємось" з ними, кладемо квіти або запалюємо лампадки та дякуємо Всесвіту за те, що їх (могил) всього три - старенької бабусі Мана (з котрою мені пощастило познайомитись, коли коханий представляв мене своїй родині ще в 88-м році), старшого брата Мана (котрий загинув в автомобільній аварії майже 20 років тому) та нашої подруги, хрещеної Макара (котра не зуміла побороти смертельну хворобу). 
Цього року звернуло особу увагу на ту частину цвинтаря, де поховані Герої АТО, що мешкали в нашому місті. Їхні пам'ятники не оминеш поглядами - видно здалека. Підійшли, вшанували, прошепотіли: "Хай не стає більше таких ось могил під державними прапорами на наших кладовищах, нехай наші захисники зостаються живими та повертаються до домівок, до рідних":

Поїхали далі лісом.
Наша мета було цього року - знайти один, невідомий нам до цих пір, пам'ятник.  Отже, шлях проклали навпростець - крізь ліс і славнозвісні Голубі озера Славуччини. 
Є в нас таки рукотворні водойми, які утворились в наслідок людської діяльності - після розробки піщаних кар'єрів відкритим способом ще минулого століття.  Влітку - улюблене місце відпочинку городян та мандрівників з наметами (на автівках відпочивальників можна побачити номери різних регіонів України).
Але зараз, взимку, озера спали під льодом, а нас цікавило інше.
Ми проїхали арт. склади за огорожею з колючим дротом... луна минулої військової величі сесесера.... В'їхали в Національний природний парк "Мале Полісся".

 

Закусочний пиріг "Різдвяне кільце"

Випробуваний в новорічну ніч нами особисто, тому сміливо рекомендую своїм читачам та друзям до Різдвяного столу!

З Новим роком!

Провели ще один важкий рік. 

Багато було труднощів, але було в ньому й хороше.

Зустрічаємо Новий рік. 

Не хочеться пафосу, гучних чергових слів.

Згадаємо про Героїв, помовчимо про втрати, 
замислімося про сьогодення... і помріємо про майбутнє!

Я мрію, щоб 2016-й був роком змін, - для держави, для народу, для кожного з нас. 

Східні мудреці кажуть, що нідайбох! 
Але у нас немає варіантів.
Нехай всі зміни будуть на добре.

Так що, з новим роком всіх, панове!

З НОВИМ роком!