Вишиванка "Випробування"

Я шила чёрной ниткой на белом полотне.
Весна ползла улиткой, холодный день в окне.
Я шила чёрной ниткой... 
Зачем да почему?..
А за моей калиткой пора уж быть тому,
Что нам привычно в мае – 
- цветы, трель соловья,
Не выстрелы и взрывы, не крики "воронья",
Ни танки, ни могилы, ни "Грады" москаля!

По ткани, как по карте, стежком кружила я,
И ворожила долю, мир-счастье я звала.
Пунктиром нитки красной вела я разговор,
Об Украине милой, о муже дорогом,
О родине унылой и о чужой родне.
Я расставалась с прошлым в своём шитье.







И с сыном я молилась о счастье, о тебе...

Я шила чёрной ниткой на белом полотне,
А за моей калиткой ты улыбался мне.





Ця сорочка - моя перша.
І перша моя, і перша жіноча (що я вишивала). Моя виплекана, моя виплакана, моя омріяна...
Декілька років вона в мені визрівала, але... все ніяк не складався пазл. І тільки у лютому, нашому буремному лютому-2014, я нарешті зрозуміла, яку сорочку буду для себе вишивати.

Саме таку, трохи схожу на сокальську, але з краплиною червоного; з геометричними орнаментами, що притаманні нашому волинському Поліссю, але чорного (замість традиційного червоного) кольору; універсального крою, якій більш характерний для півдня України, - тобто тієї місцевості, звідки в кінцевому рахунку, якщо вірити історії Кубані, і пішло моє коріння...

Я вишивала свою сорочку пару місяців (тут про неї писала), сподіваючись, що вдягну її на свої уродини (травень), але не склалося. Чоловік був мобілізований, а мою вишиванку тра було везти зшивати до кравчині в Рівне.

Так вишиванка поступово почала набувати свій неповторний образ - додавались мережані рядки з "перлинною" ниттю, прутики ускладнювались в своєму розмаїтті, знайшла ось такі металеві пумпочкі до китиць, а коханого все не було... 

Потім й на рукавах зібрала пухлики та приєднала чимось схожим на полтавського черв'ячка 

Виворіт сорочки:

А милого все не було поряд.
Нарешті вдалося наприкінці літа з нагодою завезти деталі сорочки до кравчині самій... Готову вишиванку вона мені висилала службою доставки  

На Свято Незалежності у Львові я купила коралі з дукачами до цієї вишиванки, бо впевнена, що дуже скоро буде святкова нагода вдягнути її, і поряд зі своїми чоловіками в вишиванках пишатися тим, що я теж справжня українка. 

Світлини, де я вся така гарна пані та поряд синочок-заїнька   - то робота фото-майстра в студії.

Помилуйтеся ще:

Основа вишиванки - коломийська бавовна. 
Техніки: косий хрест, стебнівка, ретязь, мережки, прості декоративні шви. Муліне DMC (в т.ч. Perle Cotton).

З надією на скоріше повернення в родину коханого та доньки і загальну сімейну фотосесію в вишиванках,
ваша Цвєтана