А на Варвари...

"17-го грудня — день Варвари Великомучениці. Народна легенда каже, що свята Варвара була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові. 

В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати...
Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

Варвари — день повороту на весну. Приповідка каже, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила». На другий день — преподобного Сави, а на третій — Миколая. В Україні в цей час звичайно випадають великі сніги, починаються «справжні» морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить».

Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар — «щоб хліб родив та садовина рясніла!»"

Таак, зі снігами нам не пощастило... хоча... мені такі зими звичні, я задоволена =) 
Зате мені рукоробного щастя підвалило! - щойно отримала величезний мішок замовлення тканинок, допоміжних матеріалів, наповнювачів... добре, що коханий допоміг все це привезти бусіком, в багажник довелось би ногами впихувати -)
Піду тішитись отриманим, узвару зварю та щось повишиваю.

А вам поки покажу свої нещодавні рукоробки - забавні милі яблучка. Декілька вже у нових хазяїв, решта - в очікуванні:

Посвята в козачата

14 жовтня в Україні святкують одразу декілька Свят: Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського Козацтва, день створення Української повстанської армії та вже другій рік ми відзначаємо День захисника України!
Раніше в школах хлопців вітали 6 грудня, в День Збройних Сил України, але все ж, то був день професійних військових. І так доречно в нашому календарі з'явився День всіх чоловіків-захисників. Ще й вихідним днем!
Отже, свята святами, але назріло гостре питання: що дарувати хлопцям?
Кожен рік, готуючись до гендерних привітань дівчат або хлопців, хтось з матусь (або група матусь) бере на себе рішення подібних питань. Ні, частіше за все ми не купуємо дарунки, ми робимо їх власноруч. Ось такі в нас креативні мамуськи =)
Цього року готувати подарунки для хлопців перепало мені.
Задача складна - це ж не дівчинка, яку можна легко потішити фартушком, прикрасою, торбинкою або чимось подібним. Це - хлопці, яким... "хендмейдово" важко догодити! Не кожному потрібен чохлик для мобільника, у всіх вже є пенал для ручок...

Після довгих роздумів і телефонних нарад з вчителькою, після ознайомлення зі сценарієм Свята в мене відповідь з'явилася сама! - Авжеж! Козаку потрібен Кінь! =)
І в матусиній Майстерні незабаром з'явився цілий табун!

Все було, як то часто буває у істинних клаптярок, чисто за Ахметовою за Ахматовою з її "Тайны ремесла":
"Когда б вы знали, из какого сора
Растут стихи, не ведая стыда..."

Майже народила!

Та не те, шо ви одразу подумали, а нову сорочку! =)
Для себе, коханій, вже другу!
Довишивала, відіпрала, трохи накрохмалювала, відпрасувала, віднесла кравчині.

Рукав.

Різдвяні чобітки-3. "Лляне крейзі"

Шалений льон - так я для себе їх назвала =)
Дивиться самі:

Різдвяні чобітки-2. Печворкові, бавовняні

Чергові чобітки.
А зараз - клаптикові (печворкові - називайте хто як хоче):

Різдвяні чобітки-1. З вишивкою

Перед написанням поста зазирнула до архіву ... ех, і давно же я не шила зимових чобітків (не до того було)! Цікаво було прослідкувати їхню еволюцію в моїй Майстерні (ну й мою майстерність... скромно так))) 
2011-1   2011-2    2011-3    
2012-1   2012-2  
2013
Останні йшли важко... не до радощів тоді було, лише обіцянка змусила виконати замовлення постійної клієнтки, хазяйки сувенірної крамниці. Рік 2014 зовсім пропустила. І ось нарешті! Цього року я нашила цих чобітків більше, ніж за всі минулі роки! "Мішечок розв'язався", - як казала моя колежанка.
Отже, потроху демонструю.
Перша порція. З кумедними олешками:

МК з оформлення вишивки

Гуляючи блогами, форумами, або тримаючи в руках роботи знаних подруг-вишивальниць, інколи, я ловила себе на думці, що мені дуже пощастило в моєму рукодільному житті! Справа в тому, що починала я (по-дорослому, дитяче плетення-вишивання можна не рахувати) на сайті відомих українських клаптярок Ірини Лукашенко та Ірини Кривонос - ДублИрін. І пощастило мені (і досі щастить)) доторкнутися до великих і маленьких таємниць з технологій розкрою, складання та пошиття самих різноманітних і оригінальних виробів з тканини. З клаптярками багатьох країн світу ми шили, радились, виносили на розсуд, обмінювались текстильними листівками і косметичками, прихватками та іншими своїми печворк-виробами, і кожен раз чимось вчилися друг у друга. Я й зараз багато чому там вчуся. Але останні роки стала багато вишивати і менше шити... Зараз потроху повертаюсь до печворку, не залишаючи, однак, вишивку.

Чи треба пояснювати, що знання з печворку мені дуже допомагають і у вишивці, а саме - в оформленні своїх багатьох вишитих робот. 

Ось, наприклад, робота з аплікаціями на квілтах і панно підказала мені в свій час як акуратно і охайно поєднати вишитий елемент з тканиною на якомусь виробі: обкладинці, косметичці, торбинці, сумці, кишені та інш.

Цими знаннями я сьогодні хочу поділитися і з вами, колежанками з вишивання!

Мій МК зроблений на прикладі великодньої листівки з використанням вишивки. 

Сорочка "Козацька звитяга"

Не мода це й не дивна забаганка...
Нелегко нашим недругам збагнуть
Чим є для українця "вишиванка"?
І що у ній за таємнича суть?

Нитки, неначе мрії кольорові,

Вплелися в долі біле полотно...

Вона - це символ віри і любові,

Що нам Господь вручив колись давно.

Вона пропахла вітром і грозою,

Вогнем і житнім хлібом на столі,

Солоним потом, згірклою сльозою,

І кров'ю українців на землі.

У цій сорочці - чистота крилата

І вічна мудрість пройдених доріг.
Вона міцніша за сталеві лати,

А в ній - наш нездоланний оберіг!

Хай вишиваний цвіт на велелюдді

Промовить більше за палкі вуста...

Зникають хвойди, покручі і судді,

Душа - живе!

Барвиста і свята. 

                        (Анатолій Матвійчук)

Декоровані мішечки та рушнички

Знов юзаю вподобану тканинку. Писала й показувала її Тут.
Використовувала ще при пошитті Лазневих рушників, деяких Баранців, Наволочки. 
Ось, вам нові варіанти застосування тканини "Єдина Україна" (її назва, есічо).
На привітання вчителькам до їх професійного свята пошила лляні мішечки. Вишивати часу вже не було, а оздобити чимось треба було. Довго не думала, ця тканина за мене вирішила =):

Запали свічку

Ми часто скиглимо - усе у нас не так. 
П"єм каву з тістечком, помішуючи борщик. 
Сніжок в вікні, в дорозі Миколай, 
в думках Різдво й куті смачної горщик. 
В Голодоморі теж було Різдво, 
без крихти хліба, маківки, зернинки...
Лиш сніг в долонях, попіл у печі,
і в серці спечені до чорноти кровинки.
Я запалю свічу...
Я тихо помолюсь...
І ні на що не буду нарікати.
Є кава з тістечком, а у вікні сніжок. 
Чи можна більшого у долі вимагати?!

Кожен рік запалюємо - то свічку, то маленьку гасову лампу. Так ми робили і сьогодні.
В родині моїх предків теж булі жертви Голодомору - три тітки, старші сестри батька. І нехай це було на Кубані в 33-му. Я пом'яну і ці безневинні жертви, і всіх померлих страшною смертю в моїй Україні. 
І нехай воздасться країні-спадкоємиці злочинного терору за всі численні жертви!