До Свята Незалежности

Так. На 23-му році виявилося, що Незалежність моїй країні ще треба відстояти - ціною багатьох людських життів і територій. 
І ціною зруйнованих міст, залізничних мостів, шахт, підприємств, шкіл, лікарень і музеїв... 

А в активі - нові, переосмислені, нарешті, погляди на справжнє обличчя близького колись сусіда-перевертня. Спасибі їх "геніальному" вождеві. Дав прозріти навіть махровим українофобам на державу-монстра.

Незгодні, не потрібно мені зараз намагатися нічого доводити. Поступите розумно - просто пройдіть повз.

Цими фотографіями нікого я не хочу дражнити або дратувати. 
Ні. 
Це сувора правда сьогодення і від неї нікуди не подітися. 
У нас навіть діти знають хто є хто і кого куди треба відправити=) 

Отже, до нашого Свята такі милі печеньки будуть дуже до речі.

Одна частина вже передана організаторам Ярмарку, кошти від якого підуть нашим Славутським хлопцям, що служать зараз в зоні АТО. А друга частина печенек поїхала з нами до Львова (там ми їх спробуємо передати нашим мужнім захисникам у військовий госпіталь чи просто на Яворівський полігон). 

Он їх скільки, печенек. Всім вистачить:

Печеньки прості, але душевні - медові, з глазур'ю, і з простими конкретними посилами:

 без слів

Ну а ця травичка - ворог будь-якого колорада (кажуть, що там, де вона росте, ці гадськи жуки не водяться). 
А загалом, це просто - наш Український опір:

Нехай ці печива підіймають патріотичний дух моїм городянам на Ярмарку і воїнам у Львові.

А це мій дачний урожай ожини та малини на столі. Сам собою -)) Ну так вийшло. 
Я помітила і сфотала. Милуйтеся смачним поєднанням кольорів:

Ну що? На дачі порядок, в місті прапор повісили, печива напекли. 
А ми з Макаром зараз у Львові! 
На святі! 
З днем Народження країни, українці! 
Слава Україні!
Смерть ворогам!
Щиро віримо, що скоро виженемо всю нечисть зі своєї землі і будемо жити щасливо у своїй країні!

Дачне, літнє, квітуче

Крастота врятує світ. 

Нехай це буде лейтмотивом.

Вишиванка для синочка "Дубочок"

Синок росте швидко. 
За це літо витягнувся см на 7-8. 
Вишиванка, яку я йому вишивала минулого літа, вже наприкінці весни просилася на спокій (в дальню шафу). 
І ось вона, нова сорочечка для мого Зайця!


Цього разу зупинилася не на настільки улюбленої мною геометрії західних візерунків, а на більш сучасному рослинному орнаменті - листочки дуба і жолудів.

Чому дубові листя? 

Відомо, що ці символи найчастіше вишиваються на сорочках хлопців, парубків і чоловіків. 

І мені захотілося свого підрослого хлопчика в цьому році якось більше ідентифікувати як чоловіка. Хочеш-не хочеш, а цього літа він подорослішав завчасно ... як і багато його однолітків в Україні-( 

Здавна в Україні вважалося, що в дубі живуть душі хоробрих воїнів і у нього наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від всіляких напастей, від злих наклепів і зурочень. І сорочка дорослого хлопця з дубовим листям і жолудями вважалася потужним оберегом, надавала силу і мужність її власникові.

Зараз я думаю, що жолуді йому на сорочці вишивати було зарано (символи родючості не на часі), але ... що зроблено, те зроблено. Все одно з рочок буде носити і - знову матусі нову вишивати -)
Схемка була розрахована на 4 кольори (2 зелених - на листочки і 2 коричневих - на жолуді). Але я давно хотіла поекспериментувати з нитками секційного фарбування при вишиванні традиційних візерунків саме на сорочці. Тому як вже не раз вишивала секційкой обкладинки. 
Тканина - батист. 
Нитки - муліне DMC.
Сорочку кроїла і збирала в ательє. Хотілося більш вільну горловину (на літо)), та й все шукаю для себе тямущу в сорочках швачку-закрійницю.
Вишивала таку чумачку через накладну канву.
Ось так у мене виглядає цей процес:

З вивороту пришиваю великими стібками (на швейній машинці, стібки по 4-5 мм) накладну канву, відміряну і відрізану за величиною обраного орнаменту, + пару см по всіх боках для зручності подальшого видалення ниток канви.
Вишиваю за допомогою п'ялець (я завжди з ними вишиваю, мені так звичніше і зручніше). Тупий кінчик голки навіть з вивороту легко потрапляє в потрібні отвори... ну, після деякого тренування, звичайно-))

Ідеальний виворіт з нитками секційного фарбування за визначенням неможливий, тому в цій сорочці я до нього і не прагнула. 
Як бачите на світлинах, виворіт тут у мене просто акуратний - мінімальні вертикально-нахилені протягання і закріплення кінців нитки з лицьовій частині.
А ось вже підготовлені деталі сорочки для зшивання - вишиті, з видаленою накладною канвою, випрані і випрасувані.
Перед (лицева частина і виворіт) і рукави з вишитими манжетами:

Потім комірець, шнурок з китицями і - ось такий у мене зараз козачок! 

Вже пів-літа свою нову вишиванку вигулює:

 А мамі вже хочеться вишивати нову, більш класичну =)

Дачна вечеря

Не перший рік я готую на дачі це екзотичне, здавалося б, блюдо. 

Мені вдається готувати його лише мешкаючи на дачі - тільки там свіжа сировина практично завжди під рукою.

Здається, блюдо це родом з країн Середземномор'я. 

Оригінальної назви не знаю, тому - "Квіти цукіні в клярі":

Отже, як я готую свою вечерю? 


Проходячи городом з кошиком, перевіряю кущ цукіні, - мені достатньо одного-двох рослин в сезон, цукіні зріють один за одним до пізньої осені. 

Дозрілі кабачки йдуть в одну справу (кому оладки, кому рагу або - в морозилку на вітамінізацію зимового родинного раціону), а пустоцвіти беру для нашого блюда. 

Ось, бачите? - 
Зліва на фото квітка і пуп'янок з зав'язаними плодами, а справа - пустоцвіт:

Він нам і потрібен (головне, бджолу вигнати з грамофончика)).
Обриваємо все пустоцвіти, обполіскуємо (без бджіл, пам'ятаємо, так?)). 

Готуємо начинку. 
Строгого рецепта тут немає - все за смаком і за принципом "піцци" (що в холодильнику є-). У моєму холодильнику завжди є сир і шинка (або ковбаска дрогобицька). А ще я люблю, щоб було багато зелені (кріп, кінза, базилік, петрушка).
Все це подрібнюємо: сир - на тертці, шинку і зелень - ножем:

Потім наповнюємо начинкою чаші квітів. Це не складно, треба лише призвичаїтися, щоб не розірвати пелюстки (на неохайний манікюр не звертаємо уваги - Макар грався з мамою в "Салон краси" -)):

Повинно вийти приблизно так:

Тепер - кляр. 

Яйце, мука і сіль - проста класика. Але я люблю експерименти: додаю кисляк, газировку, квас або пиво - знов за принципом "що в холодильнику знайшлося" -)

Обережно занурюємо фаршировані квітки в кляр і обсмажуємо на пательні з оливковою або з іншою рослинною олією:

Викладаємо на паперовий рушник (щоб позбутися від надлишків масла) і сервіруємо свою тарілку до вечері. 

Смачного!

зи: Для цієї страви підходять всі квіти сімейства гарбузових (кабачки, патисони, цукіні, гарбуз), однак, маточки гарбуза дещо гірчать. Тому їх перед приготуванням потрібно просто видалити.