Глянула - місяць в блозі не не з'являлася!
Події мчать скакунами, історія твориться прямо на моїх очах ... та ні, ми самі її творимо Думок багато, новин, подій... але всі вони для Блогера виявились неформатом, тому пішли зі мною в Facebook. Там доброзичливіше якось, конструктивніше (дорослише, чи що?), без "хом'ячків" та істеричних коментарів.
Отже, до рукодільного.
Закінчую вишивку деталей своєї сорочки.
Вишиваю вдумливо, обережно підбираючи орнаменти і розташування візерунків.
Прислухаюсь до себе, до серця.
Здається, результат буде цікавим.
Почекаю закінчення роботи і обов'язково все покажу і розкажу
А поки оптом хвалюся оформленням вишитого.
"Поцелунок"
Вже давно живе і працює в нашій спальні, створюючи нам настрій своєю яскравістю барв і енергетичністю.

На перший погляд, в інтер'єрі картина виглядає дещо еклектично.
Однак, "потертість" багета непогано гармонує з "гіпюрністю" шпалер.
А джинсовий колір самОго багета - з таким же кольором килимового покриття в спальні.
Здається, з оформленням я вгадала
(сама себе і похвалила в результаті)).
А ось у що перетворився той самий Процес , яким я вас інтригувала - це тепер буде для нашої дачної садиби
"Привітання"

Вишиваю сорочку, потроху займаюся дачею, "закінчую" 1-й клас.
Попереду у синочка - Свято Букварика і перший Останній дзвоник, а у доньки - захист Диплому Магістра...
На носу літо.
У одного КАНІКУЛИ (хвіст задрав й понісся калюжами на самокаті, допоки мама не зажене в хату)!
А у другої - складний і відповідальний вибір шляху у доросле життя.
...ще півроку тому в країни все всім було так просто й зрозуміло...
Півроку тому...























