У кого як, а в нас Геловін!
Нам скрепи не заважають, ніхто не забороняє, тому, ми цієї осені із задоволенням знов відмічаємо те, що хочемо. Канікули, в решті решт, можна 2 тижні біситися! =)
Ось такий в нас цього року гарбуз! Зацініть розміри:
На мій подив, вирізати його було досить легко (все залежить від сорту). Отже,
Етап 1 - розтин.
Навіть не знаю, з чого почати... таку перерву в своєму блозі я ще не робила. А, як водиться, чим більший прогул, тим складніше повертатися =)
Так, дачне життя без Мережі. Так, обмаль часу влітку і на початку осені для обробки світлин і написання постів. Так, Деть грохнув вірусами зі своїх іграшок-машинок наш родинний комп. Так, віруси грохнули мою скриню і вона заспамила всіх навкруги, довелося лікувати одне, відновлювати інше...
Але, скажу чесно, від компу пріоритетне наразі для мене - новини з життя країни, свого міста, зведення із запаленої території... Час млосних "размишлізмів" в блозі для мене пройшов, а матюками - не комільфо може, колись спокійні розповіді-оповідки повернуться, але не зараз.
Тому, я з першої ж нагоди біжу в ФБ, щоб узнати гарячі новини, в реальному часі поспілкуватися з однодумцями, не проґавити якийсь захід, прийняти замовлення, забити стрілку на зустріч з друзями.
Зізнаюсь, іноді приходила думка закинути, або зовсім закрити свій блоґ, але потім зрозуміла, що не варто. Бо є друзі, яких немає на ФБ, а спілкуватися бажання залишилось; є родичі та знайомі з минуло життя в Мордорі, котрі таємно (бо знаю)) слідкують - хто за моїм життям, хто за моєю творчістю... хто - намагаючись зрозуміти, хто - з почуттям погано прихованої зловтіхи, а хто - з терплячим очкуванням, коли ж у нас настане той самий повний "пушной зверьок"!
Так ось, повертаюсь до блоґосфери. До речі, пости - непогана практика моєї української, упорядкування моїх робіт, життєпис в цілому.
Отже, за час моєї відсутності
- зроблено багато, буду потроху показувати і розповідати
- всі мандрівки обіцяю показати й описати
- події з життя... може, прям зараз? Коротенько?
Дачний сезон-2015 є офіційно закритий, але залишився в спогадах, як завжди.
Квіти радували око й ніс ;-):
Зараз на сайті: 
