Ну... не зовсім панські, і не зовсім забаганки -)
Звичайні такі прикраси українських дівчат і жінок, що носились ними в Україні якихось 100 років тому. Про ці прикраси багато є інфи в Неті, не стану тут її передруковувати, прогуляйтеся самі (там є багато цікавого).
Як й рушники, вишиті сорочки, скатертини, таки прикраси передавалися в родинах з покоління в покоління.
Коли я гостро стала ідентифікувати себе з Україною (десь з 2005 р.), я попервах дуже журилася, що за визначенням не маю такої собі скрині з "багатствами" - родових рушників, сорочок з історією... а потім ще узнала про цей елемент етнічного костюма українки.
Але ж чого журитися? Не має? - то треба створити ту скриню! А то діточки колись спитають =)
Рушників та сорочок там вже є декілька. Навіть одну лляну крайку сама створила. Справа за прикрасами!
Багато милувалася давніми світлинами прикрас, музейних експонатів, надихалася роботами Роксоляни Шимчук, моніторила "ринок" коралів в Україні, їхні види, походження та різноманітність (а також вартість((
Хотілося собі таки прикраси, щоб дійсно стали варті тієї "скрині", що створюю для передавання наступним поколінням (доньці, сину, майбутнім онукам).
![](https://scontent-fra.xx.fbcdn.net/hphotos-xfa1/v/t1.0-9/s370x247/1476060_677171925732640_4352715265296822055_n.jpg?oh=55c587771b8e241174416d840d8d937f&oe=5557858A)
Отже, було зібрано все срібло (що роками нами не носилось, набридло або зламалось),
було обрано декілька файних монет зі власної колекції та були придбані 3 низки індійських круглих коралів (D 0,8 мм і 1,0 мм),
від ювеліра додались камінці (темно-зелений опал та крупні фіанити).
Пан Август (наш місцевий ювелір) підійшов до роботи творчо - дукач набув вражаючого "банту" (якій шляхетно почорнів ;)) а моє майбутнє коралове моністо - срібні намистині-деталі.
Далі вже творила я. Тренування було здійсненона кішках на сучасних недорогих перлах та з недорогою фурнітурою (втім, їх теж можна носити)):
![](https://fbcdn-sphotos-d-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xap1/v/t1.0-9/10849788_677169802399519_7531497232513842732_n.jpg?oh=0568904372a99de2b4c9931fe958d8d4&oe=5561A4AD&__gda__=1435644785_c6715cbbca456d7c1bb0b0c3c1534dcc)
І врешті, я створила-зібрала до купи ось цю красу-прикрасу:
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJERDKQhyphenhyphenUtnmiED9rrDl3ViC0EIydU0mIbn4Ef1lCCNguBK4vYChq7r4Idotk9-KxyQRG7bBk3FXFCIjY8EesoNIqCMuVEyBLx4t9qE5uV9fGslUTtEwwvi1599ZpoTfFsd1TDrIiWDI/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+047.jpg)
Звичайні такі прикраси українських дівчат і жінок, що носились ними в Україні якихось 100 років тому. Про ці прикраси багато є інфи в Неті, не стану тут її передруковувати, прогуляйтеся самі (там є багато цікавого).
Як й рушники, вишиті сорочки, скатертини, таки прикраси передавалися в родинах з покоління в покоління.
Коли я гостро стала ідентифікувати себе з Україною (десь з 2005 р.), я попервах дуже журилася, що за визначенням не маю такої собі скрині з "багатствами" - родових рушників, сорочок з історією... а потім ще узнала про цей елемент етнічного костюма українки.
Але ж чого журитися? Не має? - то треба створити ту скриню! А то діточки колись спитають =)
Рушників та сорочок там вже є декілька. Навіть одну лляну крайку сама створила. Справа за прикрасами!
Багато милувалася давніми світлинами прикрас, музейних експонатів, надихалася роботами Роксоляни Шимчук, моніторила "ринок" коралів в Україні, їхні види, походження та різноманітність (а також вартість((
Хотілося собі таки прикраси, щоб дійсно стали варті тієї "скрині", що створюю для передавання наступним поколінням (доньці, сину, майбутнім онукам).
![](https://scontent-fra.xx.fbcdn.net/hphotos-xfa1/v/t1.0-9/s370x247/1476060_677171925732640_4352715265296822055_n.jpg?oh=55c587771b8e241174416d840d8d937f&oe=5557858A)
Отже, було зібрано все срібло (що роками нами не носилось, набридло або зламалось),
було обрано декілька файних монет зі власної колекції та були придбані 3 низки індійських круглих коралів (D 0,8 мм і 1,0 мм),
від ювеліра додались камінці (темно-зелений опал та крупні фіанити).
Пан Август (наш місцевий ювелір) підійшов до роботи творчо - дукач набув вражаючого "банту" (якій шляхетно почорнів ;)) а моє майбутнє коралове моністо - срібні намистині-деталі.
Далі вже творила я. Тренування було здійснено
![](https://fbcdn-sphotos-d-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xap1/v/t1.0-9/10849788_677169802399519_7531497232513842732_n.jpg?oh=0568904372a99de2b4c9931fe958d8d4&oe=5561A4AD&__gda__=1435644785_c6715cbbca456d7c1bb0b0c3c1534dcc)
І врешті, я створила-зібрала до купи ось цю красу-прикрасу:
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJERDKQhyphenhyphenUtnmiED9rrDl3ViC0EIydU0mIbn4Ef1lCCNguBK4vYChq7r4Idotk9-KxyQRG7bBk3FXFCIjY8EesoNIqCMuVEyBLx4t9qE5uV9fGslUTtEwwvi1599ZpoTfFsd1TDrIiWDI/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+047.jpg)
З кожною монетою у мене пов'язана своя історія, тому я навмисно не хотіла купувати старовинні дукачи (або їхні реконструкції під "західних імператриць" або зовсім під східних - з ворожими двоголовими птахами -(
Щось привезено нами з мандрівок, щось привезено й подаровано близькими та друзями.
Багато монет зустрічаються лише в приватних колекціях - їх вже немає в обігу (як то європейські шилінги, марки, франки, ліри).
Милуйтеся:
Ще й на браслет цяцянок вистачило.
Тішусь!
Корал зблизька.
Важкий за вагою, але теплий камінь (срібні намистини порівняно з ним несподівано довго холодять шкіру).
З такою структурою каменя - можна милуватися годинами тими звивинами і крапочками...
Розповім ще трохи про бант з дукачем.
Монета, яку я обрала, носить назву "Різдво Христове".
Цікаве, що у 2001 р. кращою в номінації "Найбільш надихаюча монета" визнана українська срібна монета "Різдво Христове". Художником і скульптором монети є Роман Чайковський.
На лицьовій стороні (аверсі) цієї монети між фігурами двох ангелів розміщені зображення малого Державного герба України, номінал в гривнях та рік випуску.
На зворотному боці (реверсі) в обрамлені символічних геометричних фігур відтворено біблійна легенда про народження Ісуса Христа: в сяйві Віфлеємської зірки зображена Богородиця з немовлям в оточенні свійських тварин і волхвів з дарами.
Щоб мені не було нудно ;) я підготувала змінні стрічки для свого дукача.
Перша - темно-коричнева бархатка (оксамитка), друга - темно-червона:
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgXLF7SN2AuGxPK0-zvG19g1EQ_wYeYlK1sjGLZ3PggGRtjgYOI6xeidUJ0snsCq31IyB4rBWMqGoepDG48-DyLgry_yzg2EaP8m8L_-omrrPkYnKjOvHmleUcISFfV_uBMl2gN26BWsl8/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+055.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvN4J_7M1erLvg6vADh7lYKH-hlGOu-upQ_WQjmYbR_LGpCNEODPzJzJ4R-u0xWG0e9lCarswAS9WLVydc1jdSPu5m0HwjLYAge2FIkPj-AYcFFKx96dfha1fUBjdNBK6_OnqvhaGW0kg/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+053.jpg)
Третя - декоративна жакардова стрічка, котру я настрочила на чорну бархатку:
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgCkMhT8WIF0qw0-Mrs_3Y_dUpZaypElRmq59qTnfsN7Vz0XtDjjxNjpApR8ZojcMmvBmkVZqXnaFlCInz8kAflyPUiGvVqqZfUDjsDOc9s8YzP7cED612w44Bty5ry3O3miZDYJZKzCl8/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+052.jpg)
На кінці стрічок пришила контактну стрічку (велкро) і ними стало користуватися зовсім зручно - обирай під любу сорочку!
Ось як вони виглядають (може, кому стане в нагоді, бо знаю - деякі мої коліжанки вже придбали й собі дукача)):
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0LoMvrcT0lwWKK3UHvo1IS6nmcweRHGzCzpaSG2TJ7ZcMZ1pDuilMYQSdi4jXAE4t-1j8bnIhXRpQWwKifTvyMiFDL9EXUUEU3_Rjr9QZFnWOQBOWji_ZgV-MM76lcASQtqaLEC1jzGY/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+057.jpg)
Вигуляла на урочистому заході, зручно (і визнаю - бомбезно себе почуваю з такими прикрасами під свою вишиту сорочку))!
Багато монет зустрічаються лише в приватних колекціях - їх вже немає в обігу (як то європейські шилінги, марки, франки, ліри).
Милуйтеся:
Ще й на браслет цяцянок вистачило.
Тішусь!
Корал зблизька.
Важкий за вагою, але теплий камінь (срібні намистини порівняно з ним несподівано довго холодять шкіру).
З такою структурою каменя - можна милуватися годинами тими звивинами і крапочками...
Розповім ще трохи про бант з дукачем.
Монета, яку я обрала, носить назву "Різдво Христове".
Цікаве, що у 2001 р. кращою в номінації "Найбільш надихаюча монета" визнана українська срібна монета "Різдво Христове". Художником і скульптором монети є Роман Чайковський.
На лицьовій стороні (аверсі) цієї монети між фігурами двох ангелів розміщені зображення малого Державного герба України, номінал в гривнях та рік випуску.
На зворотному боці (реверсі) в обрамлені символічних геометричних фігур відтворено біблійна легенда про народження Ісуса Христа: в сяйві Віфлеємської зірки зображена Богородиця з немовлям в оточенні свійських тварин і волхвів з дарами.
Щоб мені не було нудно ;) я підготувала змінні стрічки для свого дукача.
Перша - темно-коричнева бархатка (оксамитка), друга - темно-червона:
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgXLF7SN2AuGxPK0-zvG19g1EQ_wYeYlK1sjGLZ3PggGRtjgYOI6xeidUJ0snsCq31IyB4rBWMqGoepDG48-DyLgry_yzg2EaP8m8L_-omrrPkYnKjOvHmleUcISFfV_uBMl2gN26BWsl8/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+055.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgvN4J_7M1erLvg6vADh7lYKH-hlGOu-upQ_WQjmYbR_LGpCNEODPzJzJ4R-u0xWG0e9lCarswAS9WLVydc1jdSPu5m0HwjLYAge2FIkPj-AYcFFKx96dfha1fUBjdNBK6_OnqvhaGW0kg/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+053.jpg)
Третя - декоративна жакардова стрічка, котру я настрочила на чорну бархатку:
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgCkMhT8WIF0qw0-Mrs_3Y_dUpZaypElRmq59qTnfsN7Vz0XtDjjxNjpApR8ZojcMmvBmkVZqXnaFlCInz8kAflyPUiGvVqqZfUDjsDOc9s8YzP7cED612w44Bty5ry3O3miZDYJZKzCl8/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+052.jpg)
На кінці стрічок пришила контактну стрічку (велкро) і ними стало користуватися зовсім зручно - обирай під любу сорочку!
Ось як вони виглядають (може, кому стане в нагоді, бо знаю - деякі мої коліжанки вже придбали й собі дукача)):
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg0LoMvrcT0lwWKK3UHvo1IS6nmcweRHGzCzpaSG2TJ7ZcMZ1pDuilMYQSdi4jXAE4t-1j8bnIhXRpQWwKifTvyMiFDL9EXUUEU3_Rjr9QZFnWOQBOWji_ZgV-MM76lcASQtqaLEC1jzGY/s1600/%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0+057.jpg)
Вигуляла на урочистому заході, зручно (і визнаю - бомбезно себе почуваю з такими прикрасами під свою вишиту сорочку))!
Оля, це неймовірно!!! Для скрині у мене трохи є ще вишитого моєї прапрабабусею ))) але прикраси!!! Хочу!!!
ВідповістиВидалитиДякую, Юлю!
ВидалитиКласно, що в тебе є бабусине у скрині!
Бажаю здійснити побажаньки й з прикрасами!
Цвєтаночка, ти мене просто приголомшила!!!! така краса!!! в мене просто слів не вистачає! аж дух перехоплює!!!! в мене тільки "охи" і "ахи" залишилися в голові! я просто в захвати від ідеї, від коралів і дукача! якщо про коралі я знала: що це таке і що з ними робити, то дукач став для мене повною несподіванкою! дякую за таку пречудову лекцію, піду далі пізнавати цю частину української культутри :)
ВідповістиВидалитиДякую, Елена!
ВидалитиЯ раніше сама не "бачила" ці прикраси в костюмах українок - помічала тільки сорочки. Але ж до всього приходиш в свій час.
Ох! Оце багатство-розкіш ;) Носи з радістю!
ВідповістиВидалитиСпасибі, Олечко!
ВидалитиЯка краса! Ви - справжня майстриня, а також УКРАЇНКА!
ВідповістиВидалитиДякую (аж зашарілася))
ВидалитиБлагодаря тебе - отправилась тоже почитать, оказывается - шесть ниток коралловых бус стоили как пара волов! :)
ВідповістиВидалитиА твои так вообще бесценное сокровище! Выглядят основательными и очень дорогими! Настоящее приданное из скрыни. :)
А еще ты так подготовилась! Основательный подход :) (ювелир пан Август!), и проявила такую фантазию!
Ну... я така, основательна =))
ВидалитиПан Август Вольський - ага, він справжній майстер ювелірних справ, етнічний поляк, має в Славуті майстерню й крамниці. А ще він справжній патріот України - навіть по його виробах це помітно (можна в ФБ подивитись).
Цветана,боже,яка краса!!! я теж хочу створити собі дукача!! Скажи,а ювелір трохи застарів монету??,бо в мене є срібна гривня,але вона дуже блискуча.
ВідповістиВидалитиВи молодець, Цвєтано! Ваш дукач - це щось неймовірне, запав мені у серце. Бачила Ваші фото у вишиванці - супер! А з дукачем не фотографувались? Ну дууууже прагну побачити.
ВідповістиВидалитиа як можна звязатись з Августом Вольським?? дуже гарны в нього роботи, шахи його безподобні... щиро вдячна наперед
ВідповістиВидалитиЯ вже писала вище в коментарях.
ВидалитиА можна у вас такий замовити і яка ціна буде?
ВідповістиВидалитиОй, мабуть доведеться мені почекати з дукачем, бо щось є така підозра, що немає у мене на нього срібла :/ А от дукати з монеток - це вже більш вірогідний варіянт.
ВідповістиВидалитиШкода, у мене теж скрині немає :( Є одна невідомої давнини, пофарбована у радянську синю фарбу, але там ніяких старовинних вишитих сорочок чи рушників "грець ма". І так за себе образливо у цьому сенсі, наче я не знаю свого роду нібито. Я твердо вирішила створити собі "скриню" десь за рік чи два після захоплення вишиванням, коли зацікавилась саме традиційними речами. Вже почала наживати вишите добро для неї :)Дуже багато туди хочеться покласти всього, що ще є тільки у мріях :))) І я згодна з Вами, куповане, а не передане у спадок від родичів- це зовсім інша справа, інші відчуття, інша "аура", якщо можна так висловитись.
Ірина, вітаю в моєму блозі! Хоч я зараз нечасто тут буваю, але приємно, що заходять старі і нові друзі.
ВидалитиДякую за коментар. Я вам пораджу(якщо дуже хочеться собі дукача) зайти до ювелірної майстерні у вашому місті і попитати ювеліра. Він дасть пораду і по сріблу, і по роботі, і по затратах. Якщо він не зрозуміє про якій виріб йде мова, роздрукуйте зображення дукача (або принесить йому на ел. носії/передайте по ел.пошті). І там будете бачити, що буде виходити.
Зі скринею... так, ви мене дуже добре розумієте =) Ну нічого, все в наших руках! Удачи!