Нестримних хвастощів і вибачень пост

Трошки пропала з Мережі. 
Вся в справах і турботах... 
На коментарі до останніх постів постараюся сьогодні відповісти, вибачте, дорогі ПЧшечкі!
Чим я займаюся, що навіть в блог ніколи зазирнути?? - Шкарпетки в'яжу! -)) Нічні прохолоди підкралися непомітно, як завжди, втім. Вже 3 пари для малого готові, пара для коханого - теж. Настала і моя черга.
Вишиваю поточне. Обмірковую нові вишиванки коханому і синочку (вже лежать розкроєні).
Фоном до цього йдуть шкільні уроки з дитинкою, нова спортивна секція, додаткові заняття англійської... я ж "німкеня", нема кому навіть домашні завдання з ним робити-перевіряти!-((. 
А ще я нового "парубка" завела! а то коханий мені це роками забороняв. Скористалися нагодою, так би мовити-))
Ну, по порядку.
Шкарпетки показувати не стану, - звичайні, без затій, навіть не фотала. Ось, думаю, може, на своїх потестую нову модель (з голови, фантазійну)). Буде вдалою, хвастану-)
Наздоганяю СП, вишиваю чергові завдання.
Ось вишитий Вол з Олиного Вертепу-2015 (а може, це бугай або звичайна корова? підкажіть, знавці Біблії). Залишилося набити фігурку і пришити фетрове денце:

Ще 2 фігурки і остаточна зборка всього Вертепу. Сподіваюся до Різдва не збавляти темпу. Синок процес ретельно контролює, знає, що Вертеп буде пам'ятним подарунком для нього від матусі-)

Хвасти, які теж займають масу часу  (уявить, скільки я їх буду змотувати)): 

Давно хотіла зібрати всю палітру DMC і ось ще влітку завдяки щасливому збігу обставин (Лесю, спасибі!), придбала за дуже приємною, ще довоєнною, ціною пару-трійку сотень моточків муліне, яких мені бракувало. 

А потім довго шукала пластикові шпулі для них.

Нарешті, хом'як задоволений: і шпулі на гурті купила, і виробникові нашому зайвий раз не зрадила:

Ну і про парубка, як обіцяла -)


Знайомтеся: Тернопільський Сірий. ...ні, це не Сергій Притула 
(хоча, я його теж дуже поважаю і люблю)). 
Це сіре кошеня, воно родом з Тернополя. 

Я готую Макару гербарій, а кош долучився

Кот-мандрівник, загалом 
(Тернопіль-Львів-Славута)).

Хлоп'я вже встиг трохи підрости 
(поки поневірявся по кутах). 
Як вихований кіт, вміє все (умка)! Швидко зрозумів своє місце (навіть ночами спить у своєму кошику і не репетує за зачиненими дверима ванної. ...чи надовго це? -))
В їжі не вибагливий (кормом годувати не хочу, маю з ним поганенький досвід). 
Грайливий. Не випускає кігті, але любить кусатися. Норовить полювати на руку (коли шию на машинці) і укладатися на грудях, коли сиджу вишиваю.

Ще з ним знайомимося. 
А він з нами. 

  - Ось, рибою годують ... здається, мені пощастило!

Ім'ям ще не обзавівся. Відгукується на все -)) 

Дарувальниця назвала Майкрофтом (котрий Холмс)) 

Макар кличе Мурчиком. 

А мені все одно. 

Воно муркоче і тепленьке... Давно хотіла -))

Гортаючи шкільні підручники

Як корисно вчити уроки з дитиною!
Особливо, якщо ти вчився в іншій державі (прастігоспаді!).
З дочкою вчитися не виходило - у мене тоді знання української мови були на рівні розмовного суржику, тому за мене віддувався коханий, я тільки підключилася на етапі вивчення донькою німецької мови та написання творів і письмових робіт з мов (вголос я розвивала думку російською, дотер слухала і писала на той, на якій було задано: українською, польською або англійською))
Отже, по порядку.

Якось на ринку в колоритній бабці я випадково купую в'язку красивої рослини. Бабулька-травниця киває і захоплено шепоче мені, що я ж напевно знаю, рослина ця корисна, нерви лікує? ...напевне, у мене тоді вид був ще той=), проте, я букетик цей хотіла просто повісити на кухні, щоб прикрасити її по сезону. Бабця ж мене переконувала, щоб я обов'язково подивилася в тому залізному ящику про верес (він, ящик, у мене повинен бути - "у вас у всіх він зараз є")!
Почувши назву рослини, для мене нарешті відкрилася таємниця всіх українських назв місяців! І здогадки мої розвіялися, коли потім ми вчили з малим уроки по підручнику "Природознавство" для 2 класу. 

Виявляється, не все так очевидно було і з тими місяцями, які я вважала "легенькими".
Хто не знав (як я) чи погано (або дуже давно) вчився у 2-му класі, напишу ці секрети:

Январь - СІЧЕНЬ.  У давнину в цю пору починали розчищення ділянок від корчів для весняної сівби. Такий промисел носив назву січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, тріскун, сніжень, вогневик, лютовій, просинець.

Февраль - ЛЮТИЙ.  Просто тому що люту вдачу має. Попередні назви теж свідчать про його круту вдачу: зимобород, казибрід, крутень, а також оскільки він знаходиться на межі між зимою та весною - межень.
Март - БЕРЕЗЕНЬ.  Назва походить від назви промислу - березол (заготівля березового вугілля й попелу, яки використовували для виготовлення скла). У народі його також називали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, полютий, соковик, красовик.
Апрель -КВІТЕНЬ. Саме в цей час починає квітувати земля. Також в народі були уживаними і інші назви: лукавець, апріль, дзюрчальник, краснець, водолій.
Май - ТРАВЕНЬ.  Земля вкривалася травами. У народі травень також називали: травник, громовик, пісенник.
Июнь - ЧЕРВЕНЬ.  Назва місяця походить від слова "червець". Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). У давнину з неї добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цьго перший літній місяць мав назви: гедзень (знов комахи!), гнилець, кресень, ізок (коник), червивий місяць.
Июль - ЛИПЕНЬ. Дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. У народі його називали: білець, грозовик, дощовик.
Август - СЕРПЕНЬ.  Назва місяця походить від слова серп. Серп - це знаряддя, яким жали зернові  Інші народні назви місяця також пов’язували із жнивами: хлібочол, жнивець, городник, копень, спасівець, зоряничник, барильник, прибериха-припасиха.

зи: А слово серпанок (росс.- туман, дымка) походить від слова серпень? Чи навпаки? Адже такі явища природи характерні саме для серпня. Тоді ручне сільськогосподарське знаряддя праці тут ні при чому...

Питання для мене ще відкрите.

Сентябрь - ВЕРЕСЕНЬ.  Назва першого місяця осені прийшла з Полісся (ага, це в нас)). Справа в тому що на Поліссі у цей час цвіте верес - дуже цінна медоносна рослина. Інші назви місяця: ревун, зарево, сівень, бабське літо, покрійник.

Октябрь - ЖОВТЕНЬ. Все просто, це час жовтого листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер (костриця). В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Ноябрь - ЛИСТОПАД. Назва останнього осіннього місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже листя скинули. Тому в Київській Русі цей місяць звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
Декабрь - ГРУДЕНЬ (самий загадковий для мене місяць... був)). Назва останнього місяця року походить від слова груддя (росс.- комья). Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Пересуватися такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки (росс.- комочки). В давні часи цей місяць називався студнем. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

А хочете заглянути зі мною в підручник малювання "Образотворче мистецтво" за 2-й клас? 

Зовсім випадково побачила ці сторінки, коли на початку місяця обгортала підручники. Як докладно і доступно діткам викладено, да?  Навіть тупий дорослий зрозуміє. 
Ну просто готова відповідь на ту феєричну статтю про вишиванкові фобії деяких росіян -))
В підручнику навіть практичне заняття з моделювання сорочки є (оце ж бандерівці-хвошизди лютують, так?)

Ах да! 
І зверніть увагу на рік видання підручника. Виявляється, пани табачник і янукович були ще тими націоналістами!=)

Ну а це вже Арішкіни підручники. 
Колишні. Відкопала я їх ще влітку із заслання із дачної бібліотеки. Адже вони - те що мені зараз треба! 

Буду потроху заповнювати прогалини в українській освіті. 
Лікнеп, загалом.  
А то, розумні ресурси то є добре, але "живі" книжки всяко ліпше. 

Побажайте мені успіхів, друзі!

Гуси лапчасті, перелітні

Новенькі, свіженькі! 
Ті, що так довго очікували своє "народження" (я чекала на натхнення з грудня минулого року):

І ось воно, відбулося нарешті! 
Голови-лапи-крила-тільця перетворилися на прекрасних лебедів  Гусаків для одноразових пакетів!
Хто забув (або не знає), нагадаю, як Гусь "працює".
Зверху в мішечок (він на кулісці) завантажуємо пакети по одному. Таким чином, мішок-тільце Гуся з часом наповнюється. 

По мірі необхідності знизу (з ... ееее... технологічного отвору)) легким рухом руки дістаємо пакети по одному:

Ну і фотосесія гусячої зграї в деталях:

А тут кокетки-Гуски позують на робочому місці, так сказати-)

Чому Гуси лапчасті, зрозуміло, а от перелітними я їх називаю через те, що вони від мене розлітаються в далекі краї і країни (від України і до Польщі та Ізраїлю). 
Летіть голуби, летить! 
Щасливого вам польоту і вірної служби новим господарям!

Гуляючи Львовом

Фотографії ще місячної давності, із вчасно неопублікованого.
Площа Ринок.
З бронзовою панянкою:

З непереможними вояками, українськими повстанцями, лісовими братами, партизанами Волі, бандерівцями... а як хочете їх називайте! 

До шкільного Ярмарку

Задача: 
приготувати рукодільний товар для загальношкільного Ярмарку від класу в честь дня міста. 

Так, так, цієї неділі в нашому місті іменини.
Ну, я й нарукоробила -)
Звичайні "криві" сердечка, з бавовняної тканини двох дорогих серцю забарвлень, на мотузці-петельці, наповнені холофайбером, прикрашені декоративною машинною строчкою. 
Все просто, без затій.


Так, патріотична ідея мене не відпускає навіть тут.
Та я і не пручаюсь.
Хочете вірте, хочете - ні, а це кольорове поєднання останнім часом діє на мене вкрай благотворно. 
Ось оглянешся навколо, побачиш знайому жовто-блакить в сусідньому вікні, на стовпчику, на воротах або в автівці, що проїжджає мимо, - і спокійно на душі.
А потім почуєш на вулиці українську мову, в магазині/школі/сусідці відповіси парою фраз українською, - і заспокоюєшся: все нормально, я в безпеці, мені нічого не загрожує, я вдома...

На Ярмарок вирушила ще одна з моїх "вишиваночок" для паспорта, яка залишилася з літнього асортименту вишитих обгорток. 
Думала, на цьому свій батьківський обов'язок в даному випадку я виконала сповна, аж ні! =)) Вчителька ще пам'ятає мої пряники до Свята Весни. Це вона не бачила мої печеньки з літнього Ярмарку! -)
Ну, для шкільного базару я постаралася бути коректною, - патріотизм форева! І побільше яскравих фарб-))
Ось так:

 (процес нанесення глазуру та його підсихання)

Так, в цей раз я допитала світове Павутиння з пристрастю і моя полива-глазур стала кольоровою:

Хочете знати, які барвники я використовувала?

Не є таємницею. Занотую тут, буде й мені підказка.
Отже, жовтий колір я отримала досвідченим шляхом - спочатку познущалася над лимоном, потім закликала на допомогу морквину. Коротше, якщо натерти на дрібній тертці цедру лимона (мандарина) або коренеплід морквини і вичавити з них сік, то це і буде натуральний харчовий барвник для крему або глазурі:

З синім кольором складніше ... хоча, в моєму випадку, це виявилося набагато легше-)). Павутиння авторитетно мені заявило (причому з кількох джерел), що для фарбування кремів і глазуру можна використовувати харчові барвники для пасхальних яєць.
А у мене якраз залишився недоторканий пакетик синьої фарби (з набору)! - ну не люблю я фарбувати яйця в неприродний для них колір -))
Додала дрібку барви в глазур, ретельно вимішала - вуа ля!

І ось вони, готові, прикрашені глазур'ю і моєю фантазією, Патріотичні печива:

Дачні клопоти і вишивальні процеси

Хто мене добре знає, той не здивується - часом я стаю дуже консервативна... буквально: полюбляю, чи знаєте, варення ожинового наварити або огірків-грибів-капусти насолити на зиму. А буває, що й почну експерименти на дачній кухні влаштовувати - зварити тонну десяток баночок варення з волоських горіхів або мармелад цибулевий зварганити! Ще й із трьох сортів!
Я така! 
Ага =)
Не буду зараз катувати вас тим варенням з горіхів і мармеладом =) просто покажу вам свої звичайні банки з консервованими помідорами. 

Просто так, під настрій -)
Подивіться, які вони мене вийшли осінні: жовті, червоні, помаранчеві.
Це у мене такі чері цього року зросли. Щедрий урожай зібрала.
Попкою догори перед відправкою на "ледачу" стерилізацію (як мама навчила, в тепле кубельце з ковдр):

Тут добре видний т.зв. топінг (смакові домішки-приправи): цибуля часточками, солодкий перець часточками, моркву кружечками, кріп парасольками і хрін листочками.

Головне в цій справі не плутатися з топінгом для огірків: часник, дубовий і смородиновий лист. 

А лавровий і хріновий лист -)), перець духмяний і чорний горошками, гвоздика, зонтики кропу і кілечка червоного гострого перцю - загальне для консервування огірків і помідорів, ну ви й сами це знаєте.=)
І мої вишивальні процеси. 
З СП "Вертеп-2015" - Йосип і Пастушок:

СП "Пряничный человечек" - під моєю кодовою назвою "Хлопчик в зеленому з краваткою" (погана світлина, сори):

Ну і трошки по дрібниці навишівалось в "перезмінках" (Інтригую, ага)):