31 березня 2014 р.

Швейний семплер

Тестувала багетну майстерню в нашому містечку.
Ітог: 
Цей семплер від SODA мені давно дуже хотілося вишити і прикрасити (застовбити-позначити)) їм свою *тимчасову швейну Майстерню:
...на її *занедбаність прошу *увагу не звертати: *натхнення десь гуляє, *очікуючи спокою і більшої визначеності в країні, - зараз виходить тільки вишивати (медитація і релаксація, знову ж таки))...
Нюансики-подробиці вишивки:

 Ниточки DMC за ключем (так переливаються, ніби шовкові):
Як думаєте, вгадала з оформленням семплера?
Феї, а ось як виглядає оригінальний семплер від дизайнера. Я його скоротила, виключивши те, чим не займаюся у своєму рукоділлі (кому сподобається, кинуся схемкою)
___________________________________________________________
Украино-русский словничок:

*тимчасова - временная
*занедбаність - заброшенность
*увага - внимание
*натхнення - вдохновение
*очікуючи - ожидая

22 березня 2014 р.

Свято Весни

Вчора в школі у нашого Зайця проходило *Свято на честь приходу Весни (саме в день весняного рівнодення). Якраз там я повинна була блискуче виступити прочитати віршик. Писала про це наприкінці ТУТ і обіцяла вам написати звіт з фотографіями.
Якщо пообіцяла, значить - ось!
Так, так, так! 
Це я! =)))
Ось така українська красуня!-)) - в традиційному головному уборі заміжньої жінки у формі корони (вона носить назву "очіпок", якщо не помиляюся). Якщо вам цікаво, можна почитати у Лени подробиці ТУТ.
Створити таке без *вправності досить складно. Наташа! Ти мене здорово виручила, дякую тобі ще раз зі сторінок блогу! -))...а бачила б ти, ЯК я від тебе дійшла до школи через цю частину центру *міста! Мені посміхалися, на мене оглядалися, один *юнак, *здається, хотів мене інтерв'ювати-)) і звернувся до мене "Пані..." (шкода, що я поспішала до школи)
*Загалом, містян я в той день *розбурхала -)) 
На жаль, на самому шкільному святі сфотографувати мені не вдалося - я зверталася до дітей своїм віршиком і перебувала спиною до глядачів. Тому доведеться вам повірити мені на словах.
*Впоралася я майже добре - всього раз збилася, переставивши строчки. На риму і смисл це ніяк не вплинуло, тому - зачОт, ящітаю))) Наша строга (але справедлива) вчителька стверджувала, що вийшло)) і вимова у мене була не як у азірова (це так Ман *кепкував з мене, коли я ще вдома вчила віршик))
Тут дітки стоять з пташками-журавликами, які я їм після віршика роздала (сама і пекла, господиня))
Макар - хитрун)) зробив вигляд, ніби пташку вперше бачить! 
Сам же мені допомагав з тістом і декором глазур'ю))
 Забавні *дітлахи-пташенята:
А ось і я по закінченні Свята з *залишком журавликів в коробі і зі своїм пташеням Макаром, та з нашою вчителькою:


А це вже наша Весна на дачі!
Вчора і сьогодні градусник нам весело показував +22! 
Літають *метелики-лимонниці, щосили бігають мурашки, прокидаються мухи, комарики ... 
Цвітуть первоцвіти, капає березовий сік, наливаються *бруньки на деревах Наступила моя улюблена пора року...
З весною вас, дівчатка! 
Щастя всім нам і миру!
___________________________________________________________
Украино-русский словарь "сложных" (для русскоязычных фей)) слов:
*свято - праздник
*вправність - сноровка
*місто - город
*юнак - юноша
*здається - кажется
*загалом - в общем
*розбурхала  - взбудоражила
*впоралася - справилась
*кепкував - подтрунивал, насмехался, подшучивал
*дітлахи - детишки, ребятишки, детвора
*залишок - остаток
*метелики - бабочки
*бруньки - почки

Вишиванка коханому "Патріотична"

Ось і дочекався, нарешті, мій коханий, вишиванку з моїх рук. 
Все відкладала, відкладала її роками... Вже синочку восени другу вишити встигла, а Ману ніяк -(. 
І тут... 
Поштовх був, звичайно, відчутний - ще б пак, такі потрясіння в країні! Вирішила, що це знак! Прапори, стрічки, гасла, мітинги - все це миттєві зовнішні прояви патріотизму. 
Але вишиванка - це ще й красиво, надовго та й по-дорослому-) 




Відразу паззл склався! 
Так одного разу, ще взимку, гуляючи на рівненському Евромайдані, примітили ми затишну крамничку-ательє етнічної одягу. Зазирнули... 
Донька відразу загорілася там замовити сукню з машинною вишивкою на свій Випуск та вручення диплому. 
Я, звичайно, злегка образилася (для порядку)) і тут же втішилася - пригледіла там заготівку під ручну вишивку чоловічої вишиванки (фабрична сорочка зі вставками тканини-основи для вишивки). І фасончик, і розмірчік - все як треба! Така собі козацька сорочка: комір-стійка, "вільні" рукава без манжетів, розрізи з боків.


Практично за 2,5 тижні сорочка була готова! 
Тут я показувала процес.
А зараз обіцяю перед Всесвітом: відтепер буду вишивати сорочки частіше, відразу й не відкладаючи. Зараз у планах - вишиванка собі, коханій -))
А це для любителів макрофото самої вишивки і виворіт:
передня частина
поділ






Поділюся нюансами вишивки на таких сорочках-заготівках. 
1.Вишиваю я на пяльцах, тому для зручності запялювання тканини мені довелося наполовину розпороти рукава. По закінченні вишивання (до прання), я їх прошила по колишньому шву і опрацювала припуски оверлочним швом - навіть з вивороту це було практично непомітно. 
2. З коміром цей номер не пройшов. Стійка складалася з двох тканин - аїди і основний. Пороти всю конструкцію (а там ще мотузочки з китицями кріпилися) і потім зшивати після вишивки страшенно не хотілося. Тому я пристосувалася вишивати на руках, проколюючи голкою тільки шар аїди. Благо, роботи там небагато, навіть не встигла помучитися -))
3. Перед вишивати особливих труднощів не склало, - підпірнала то через горловину, то через поділ -)) Головне - китиці на зав'язочках й рукави закріпити білизняними шпильками, щоб не заважали при роботі -)).

19 березня 2014 р.

Блогово-технічне, інформаційне

Дорогие мои читатели и гости блога!
С некоторых пор я, этническая русская, довольно остро и бесповоротно осознала себя настоящей украинкой... нет, не так - патриотом Украины!
Я защищаю выбор своей страны, отстаиваю ее ценности, ее интересы. Я прониклась ее культурой, историей и бытом. Я родила и воспитываю для своей новой родины двоих патриотов... (ну, про словесные баталии в Сети вы уже и сами знаете).
Я давно понимаю мову, читаю по-украински, а недавно заметила, что даже думаю на мове-). Осталось преодолеть последний барьер - научиться свободно говорить и сносно писать по-украински (образование-то я получила в РФ, поэтому с украинской грамматикой у меня еще бядааа!).
А сейчас открою вам большой секрет про свою свеженькую фобию.
Началось это пару недель назад, в самый разгул сепаратизма в стране и в начале военной интервенции ее "вкусной" части. Когда наша культурная интеллигенция, театралы и актеры кино, шоу-мены и поп-рок-звезды, телевизионщики, журналисты, политологи, а вслед за ними и наш "технический КабМин" вкупе со всеми парламентариями и чиновниками разных уровней, - практически ВСЕ узнаваемые люди Украины стали говорить по-русски в своих обращениях русскоязычному населению!
Наверное, они посчитали, что русско-язычный Юго-Восток Украины в столь сложное и мятежное время для нашей страны прислушается, станет лучше понимать все то, о чем говорят в центре и на западе, задумается о единстве страны и ее неделимости...
Возможно, эта идея - удачный ход для сплочения страны... мне трудно судить. Я так давно живу в Украине, что привыкла и слышать, и понимать украинскую речь как нечто естественное. Вот спросите меня, на каком языке только что шел со мной разговор/ я смотрела фильм/ я читала статью - и я не смогу вам ответить-))
Только вот поняла я в эти дни толерантности и лояльности к русско-язычным украинцам и другое - мне стало реально страшно! - страшно слышать в Украине русский язык отовсюду.

- Фима, ты знаешь, я теперь стараюсь меньше говорить по-русски...
- Шо такое? Ты боишься, шо тебе побьют бандеровцы?
- Нет, я боюсь, шо меня придут спасать русские...

Этой весной я поняла про себя, что стала украинкой.
Отныне я не хочу давать ни малейшего повода для оправдания военной агрессии правителям соседней страны. Я - Украинка. И так я буду утверждать во всех социальных опросах, всевозможных анкетированиях, при всех последующих Всеукраинских Переписях населения. Чтобы не попасть в "нужные" цифры и не дать в дальнейшем повода для "защиты"-(
Посему, теперь я попытаюсь вести этот блог на украинском языке.

Да простят меня читатели, которым я привычнее и "удобнее" была раньше, и которые откажутся меня понимать и оставаться в этом блоге. 
Я всё пойму.
Тим, хто мене приймає такою, яка я є зараз, я вдячна! І обіцяю надалі бути так само гранично чесною перед собою і відкритою з вами.
А поки піду готуватися до своєї 2-ой публічної ганьби (речевой аппарат меня еще подводит) - виступу перед аудиторією з українським текстом. 1-м було моє привітання на Випускному вечорі доньки перед її класом і всіма батьками та вчителями, - на весь зал)). 
А зараз це буде роль Матері, що роздає спечених журавликів, з віршем на святі зустрічі Весни в класі нашого синульки. 
Віршик український, само собою-):
Макар: 
Благослови, Мати, 
Весну закликати.
Весну закликати, 
Зиму проводжати.
Я:
Діти мої діти! 
Діти-ноженята!
Йдіть до мене гурточком,
Беріть жайворята.
Жайворонки беріте,
На високу гору йдіте,
Пісеньок гарних співайте,
Весну красну величайте.
Просіть жита, пшениці, 
Всякої пашниці.
Дощика дрібненького,
Сонечка ясненького!
Пішла вчити (і побажайте мені удачі!)

1 березня 2014 р.

Весна...

И всё-таки, она пришла!
Пришла как обновление, очищение и освобождение для всех нас. 
Как шаг в новую жизнь.
Позади самая страшная и длинная зима в истории Украины: корчащиеся от боли на асфальте студенты мирной демонстрации, кровь на снегу, закопченный квартал центра столицы, потоки из водомётов в 20-градусный мороз, едкий дым от гранат, летающие коктейли, пылающие автомобили, жаркие баррикады из горящих шин и в финале агония безумца - расстрел людей с деревянными щитами... 
Не имея возможности стоять на Майдане в Киеве (но участвуя в нем по мере сил), я следила за событиями, проживая их вместе со всей страной.
По постам в блоге мои читатели это заметили. За это время я обрела здесь новых друзей и потеряла старых. Горячие дискуссии рвали многолетние дружеские нити и помогали найти единомышленников... Всё течет своим чередом. Всё верно.
Я изменилась и рада, что мои читатели узнали меня с новой стороны. Гражданскую позицию в подобные дни не запрячешь и не скроешь. Тем более, с моими эмоциями -)
Не всё еще наладилось в нашем доме под названием Украина, - еще болит душа за Крым, там есть мои друзья, там живут уважаемые мной татары. Но я верю, что ума и выдержки в этом конфликте хватит всем сторонам.
Пусть больше не будет таких испытаний в нашей жизни.
Я не хочу, чтобы эта зима когда-нибудь повторилась в истории Украины! Жизнеутверждающая весна должна принести мир и счастье в наш общий дом.
А теперь покажу результат своей 2-х месячной работы:
Гюстав Климт. 
Вышивала в эти трудные недели картину по его фрагменту "Поцелуй" и буквально зашивала стежками, как заклинание, как призыв добра и любви нашей стране, нашим людям.
В прямом смысле, намоленная работа получилась.
Готова к оформлению.
А это то, что я вышила за последние 9 дней. 
Вышиванка для любимого.
Начало работы как вы понимаете совпало с самыми трагическими событиями в Украине - кровавой зачистки Майдана со снайперским штурмом в Киеве...
Причем, вначале нами с Маном был выбран совсем другой орнамент и в других расцветках. Я даже отшила половину манжета, а потом... произошедшие события подспудно повлияли на то, что узор стал таким:
 Желто-голубые орнаменты, отдаленно напоминающие тризубы на флаге.
Наверное, так тоже проявляется патриотизм...
Зараз на сайті:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...